
З системи шкільної освіти України необхідно повністю ліквідувати страх, який вона перейняла з радянської освітньої парадигми. Якщо його не позбутись, говорити про щасливих українців буде неможливо. Про заявила міністр освіти і науки України Ганна Новосад під час панельної дискусії «Уряд для щастя?» на 16-й Щорічній Зустрічі Yalta European Strategy.
Автор: Педагогічна преса
З системи шкільної освіти України необхідно повністю ліквідувати страх, який вона перейняла з радянської освітньої парадигми. Якщо його не позбутись, говорити про щасливих українців буде неможливо. Про заявила міністр освіти і науки України Ганна Новосад під час панельної дискусії «Уряд для щастя?» на 16-й Щорічній Зустрічі Yalta European Strategy.
«Українська школа, на жаль, перейняла всі ті негативи, які мала радянська система освіти. Це школа, часто побудована на страху всіх до всіх – учня до вчителя, вчителя до директора, директора до міністерства. Якщо ми не заберемо цей страх, який сковує будь-який творчий потенціал, будь-яку можливість до діалогу, говорити про щасливих громадян ми не зможемо», – зазначила Міністр.
Другий пріоритет змін у школі – надання учням можливості бути суб’єктами освітнього процесу. Діти повинні мати можливість давати зворотній зв’язок, обирати предмети для навчання та працювати за індивідуальними освітніми траєкторіями. “Це ще під час шкільного навчання допоможе виховувати громадян, які зможуть робити свідомий вибір у житті”, – впевнена Ганна Новосад.
«Нинішній уряд цивілізовано підходить до того, що вже відбулось в освітній реформі. Те хороше, що було закладено до нас, ми маємо продовжувати. В першу чергу я говорю про реформу шкільної освіти – Нову українську школу, яка вже заклала ті підвалини для змін у системі освіти, які допоможуть нам зробити наших випускників щасливішими. Завдання нашого уряду – зробити так, аби ці зміни стали незворотніми», – повідомила Міністр.
За її словами, система шкільної освіти має ключове значення у формуванні тих навичок, які можуть допомогти особистості досягти щастя. Саме тому важливо, щоб під час навчання у школі діти мали можливість розвинути творчі здібності, стати відкритими особистостями, які можуть робити власний вибір.
«Якщо ми подивимось на найуспішніші країни у галузі освіти, ми побачимо Китай, Гонконг, Корею, Сінгапур. Вони мають найкращі показники в математиці, фізиці, природничих науках. Коли ми подивимось на найщасливіші країни, тут на верхівці списку побачимо Фінляндію, Ісландію, Норвегію, Швецію. Мені здається, система освіти має безпосередній вплив на те, чи почувають себе люди щасливими. Якщо найщасливішими країнами є саме ці, давайте подивимось, чому вони такими є», – звернула увагу Ганна Новосад.
Вона зазначила, що у системі освіти скандинавські країни приділяють багато уваги розвитку м’яких навичок. У цих країнах ще у школі діти вчаться працювати з власним емоційним інтелектом, досліджувати світ, співпрацювати з іншими, а також усвідомлюють цінність громади.

29 липня 2026 р.
Поки діти та підлітки, що беруть участь у проєкті «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» відкривають нові захоплення, навчаються та знаходять друзів, їхні мами також отримують можливість зупинитися, видихнути й подбати про себе. Адже саме ресурсні батьки можуть створити для дітей атмосферу безпеки, підтримки й любові.

28 липня 2026 р.
Війна суттєво обмежила можливості українських дітей подорожувати, відкривати нові горизонти та пізнавати світ на власні очі. Проте команда Сумського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» знайшла спосіб перетворити літо на час великих відкриттів. Навіть попри те, що заняття часто проходять у бомбосховищі, це не зупиняє юних дослідників.

27 липня 2026 р.
Як зрозуміти, чи справді в Україні дотримуються права дитини? Найкращу відповідь на це запитання можуть дати самі діти. Саме тому одним із найважливіших етапів роботи Літньої школи «Лабораторія впливу Child Rights Makers» стало створення моніторингового опитувальника, який уже незабаром допоможе дослідити, як діти оцінюють реалізацію своїх прав у різних громадах України.