Трансформація маскулінності. Які важливі ідеї транслюють сучасні дитячі мультфільми — психолог

Дівчина в біді, лицар-рятівник, весілля — як фінал казки. Подібні сюжети фактично зникли з екранів, адже сучасні дитячі мультфільми транслюють інші цінності та моделі поведінки. НВ Шопінг вирішив дізнатися, чому це відбувається.

До сильних мультгероїнь ми вже звикли. Ще з 90-х років почав утверджуватися в касових дитячих фільмах та мультиках образ принцеси, що б'ється, стріляє, рятує світ, а не чекає прекрасного принца. Покоління дівчат, що обожнювали Покахонтас і Баффі виросло, а їхні доньки знають безліч принцес із сильним характером. Меріда, Мулан, Ваяна, Ельза чи Рая — щороку цей список поповнюється новими персонажами. А як же герої-чоловіки для синів?

Трансформація героя

Якщо проаналізувати касові дитячі мультфільми останніх років, можна помітити тренд переосмислення маскулінності. Класичний хоробрий лицар-захисник змінився або й зовсім зник.

• Бетмен — дізнається, що час брутальних героїв-одинаків у минулому, а майбутнє за командними гравцями.
• Маоі - величний напівбог з мультфільму Ваяна не може відвернути катастрофу, а його показне «геройство», — спосіб заслужити любов та визнання.
• Пан Григір із Кролика Петрика — понад усе мріє про дітей. Дружина будує кар'єру письменниці, тож він намагається продемонструвати їй, що готовий до ролі тата й не цурається побутових та доглядових обов’язків.
• Кремезний та брутальний рибалка-гарпунщик із мультфільму Лука дуже зворушливо дбає про доньку Джулію, повсякчас куховарить і володіє навиками підліткового психолога.
• Бебі-бос-2 трансформується в історію життя декретного татуся, що ростить двох доньок, доки його дружина керує бізнесом.
• У світі селебрітіс також віддзеркалено ідеї переосмислення ролі чоловіків. Варто лише переглянути профілі впливових чоловіків у соцмережах: британський прем'єр-міністр Борис Джонсон гуляє з малюком в слінгу, принц Вільям заплітає дочці коси, фото актора Руперта Гріна з новонародженою донькою збирає понад три мільйони лайків за добу.

Зірки гуляють з дітьми в дитячих візочках, годують з ложечки, готують страви та прибирають… А скільки «вірусних відео», де татусі різних країн танцюють з малюками!

Чому це відбувається?

До 70-х років ХХ сторіччя роль зразкового батька обмежувалась матеріальним забезпеченням родини. Для багатьох культур був характерний феномен «відсутнього батька». Війни, державні справи, підкорення кар'єрних вершин, праця за межами дому — ось сфери розвитку для справжніх чоловіків, а виховання дітей вважалась виключно компетенцією жінок.

Сучасне демократичне суспільство творить новий тип чоловіка, чий авторитет у соціумі залежить не лише від кар'єрних досягнень, а й від ряду м’яких навичок, серед яких: емпатія, толерантність, уміння працювати в команді та усвідомлене батьківство. Цей чоловік приймає, що у жінки є власні плани, амбіції, бажання і можливість брати на себе частину обов’язків із забезпечення родини. Вона може працювати у дві зміни, тому потребує чоловіка-партнера, а не виключно захисника та годувальника. Сучасність диктує потребу побудови егалітарного суспільства з рівними можливостями для усіх його членів, а дитяча медіапродукція допомагає масово транслювати ці ідеї, створюючи нових героїв.

Думка експерта.

Олександра Єгорова, психолог:

Приємно бачити, як образ чоловіка в медіа поступово змінюється. В радянських мультиках чоловік-батько був «відсутнім» у прямому й переносному значенні. Майже не було дитячих фільмів, що показують родину. Чоловіків зображували пасивними, тими, що ховаються за газетою чи дружиною. Або ж зображували «караючого батька», який б'є дітей просто так, як у мультфільмі «Восьминіжки». Навіть у підручниках не було тата. З чого починався «Буквар», пам’ятаєте? «Мама миє раму». А що робить тато? Існує безліч стереотипів щодо образу і ролі батька, на жаль, все ще транслюється в книжках, мультфільмах, підручниках.

Тішить те, що нині з’являються фільми й мультфільми, у яких ми бачимо різні ролі чоловіків, їхні емоції, вразливість: «Мулан», «Немо», «Дангал», «Пеле», «Ельф», «Dad»,"У пошуках щастя" та інші.

Чи впливають сучасні тренди зображення чоловіків на свідомість дітей та підлітків? Звичайно так, адже ми є тим, що ми бачимо. Американський психолог Альберт Бандура у своїх дослідженнях описує «мавпячий ефект», який доводить, що діти схильні наслідувати те, що бачать. В тому числі, і на екранах. Тому дуже важливо, щоб змалку вони могли спостерігати різноманітні образи чоловіків: «дбайливого тата», «партнера», «командного гравця». Знати, що справжня сила батька проявляється не в покаранні, а в підтримці.

Звісно, в перші сім років життя діти вчаться, спостерігаючи та імітуючи поведінку, тому значний вплив має реальний батько та інші авторитетні чоловіки. Хлопчики наслідують моделі поведінки тата, говорять: «Хочу бути як тато!», або прагнуть протилежного: «Не буду таким, як він!». Дівчата ж утверджуються у своїй жіночності, якщо є батько, який ними захоплюється. Батько — перший важливий чоловік в житті дівчинки, тож у спілкуванні з чоловіками дорослі дівчата використовують ті рольові моделі, які бачать у родині.