Дитинство на Сумщині сьогодні важко назвати безтурботним. Повітряні тривоги, вибухи, постійна небезпека – усе це стає частиною щоденності, у якій діти мають не лише вчитися, гратися й дружити, а й якось давати раду страху, злості, суму та напруженню.
Автор: Жіночий консорціум України
Джерело: https://wcu-network.org.ua/
Дитинство на Сумщині сьогодні важко назвати безтурботним. Повітряні тривоги, вибухи, постійна небезпека – усе це стає частиною щоденності, у якій діти мають не лише вчитися, гратися й дружити, а й якось давати раду страху, злості, суму та напруженню.
Тому команда Сумського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» цілий цикл занять дітей з психологами присвятила емоціям.
На одному з них дітям запропонували обрати кольори для різних емоцій і створити веселку. Діти обирали колір, який нагадував їм про їхній сьогоднішній настрій. У когось він був жовтим, бо хотілося сміятися. У когось іншим, адже настрій не завжди буває сонячним. Так звичайна веселка перетворювалася на спосіб говорити про себе. І один важливий урок цього заняття – діти засвоїли, що правильних чи неправильних емоцій не існує. Бо сум, злість, страх, здивування, спокій і радість є частиною кожного.
Ще одна важлива розмова відбулася з допомогою «емоційних масок». Діти створювали власні маски, а потім говорили про те, що може ховатися за усмішкою чи байдужістю. Адже людина може посміхатися, хоча насправді їй сумно. Може казати «мені все одно», хоча всередині боляче. Може робити вигляд, що не боїться, хоча дуже хвилюється.
Для дітей це стало можливістю побачити просту річ: ми не завжди знаємо, що відбувається всередині іншої людини. Тому важливо бути уважними одне до одного. І іноді за звичайним «усе добре» може ховатися потреба в підтримці.
Окреме заняття було присвячено злості. Діти вчилися помічати її ще до того, як вона змусить діяти необдумано: стиснуті кулаки, напружені плечі, швидке дихання, гаряче обличчя, бажання кричати чи тупотіти ногами. А потім засвоювали простий алгоритм дій: відчуваєш злість – зупинися і не роби того, про що потім можеш пошкодувати. Подумай: що зі мною відбувається? Що мене розлютило? Що мені зараз потрібно? А потім потрібно подихати, відійти в тихе місце, намалювати свою злість, сказати про неї словами або попросити дорослого про допомогу.
Діти пробували ці способи на практиці і навіть створювали власний «антизлючний набір». І головний висновок цього заняття – злитися нормально! Важливо лише навчитися не завдавати шкоди собі та іншим.
Ще одне заняття було присвячене суму та радості. Діти шукали, де ці емоції «живуть» у тілі, показували їх мімікою та рухами, говорили про те, що приносить їм радість і через що вони можуть засмучуватися.
А ще дізналися, що радість і сум можуть жити поруч. Можна сумувати через щось важливе, і водночас радіти зустрічі з другом. Можна вранці бути засмученим, а ввечері вже сміятися. Емоції приходять, змінюються і минають. Для дітей, які щодня живуть у реальності війни, така навичка особливо важлива. Бо їм не потрібно весь час бути сильними. Їм можна боятися, злитися, сумувати, радіти і просити про допомогу.
Цей цикл занять був не просто про емоції. Він був про здатність дитини краще чути себе.
Поговорити з близькою людиною. Зробити паузу. Подихати. Намалювати те, що відчуваєш. Побути в тиші. Зайнятися улюбленою справою. Сказати: «Я зараз злюся». Або просто чесно зізнатися: «Мені сумно».
На заняттях діти активно грали, малювали, створювали маски, працювали з кольорами, кульками та рухами. Але за кожною грою стояло щось значно важливіше: можливість сказати про себе те, для чого іноді складно знайти слова.
І головне що діти забрали із цих зустрічей, це чітке знання: зі мною все гаразд, навіть якщо сьогодні мені зовсім не весело. Я можу попросити про допомогу і можу навчитися турбуватися про себе навіть тоді, коли навколо дуже неспокійно.
Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївській, Київській та місті Києві. А з початку 2026 року у цих же регіонах продовжується інша частина проєкту «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні». За більш як чотири роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну, просвітницьку та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.
Проєкт впроваджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).
6 жовтня 2026 р.
В рамках Проекту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», який ГО "Жіночий консорціум України" реалізує у співпраці та за підтримки Save the Children Ukraine оголошує тендер з організації проведення воркшопа (проживання, харчування).
5 жовтня 2026 р.
Днями учасниці «Батьківського клубу» Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» провели особливий день в етнографічному комплексі «Українське село» на Київщині. Виїзна зустріч «Берегиня в мені: жіноча сила, ідентичність та внутрішня опора» поєднала психологічну підтримку, тепле спілкування та знайомство з українською культурною спадщиною.
4 жовтня 2026 р.
В рамках Проєкту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», який ГО «Жіночий консорціум України» реалізує у співпраці та за підтримки Save the Children Ukraine, ЖКУ шукає експерта(ку) для розробки практичного посібника «Дитина і держава: хто ухвалює рішення та хто за що відповідає».
