Шкільні служби порозуміння: найкраще, коли конфлікти вирішують самі діти

Про те, як розпізнати булінг, правильно реагувати на цькування та про шкільні служби порозуміння на хвилях Українського радіо розповідає співзасновниця громадського об’єднання "Батьки SOS" Альона Парфьонова.

Тема булінгу доволі поширена в українському суспільстві. Він може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Часто фізичний і психологічний тиск поєднуються. Яка ситуація з булінгом у сучасних українських школах розповідає Альона Парфьонова: "Із кінця 2018 року, коли в нас набув чинності закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу, ми щоденно отримуємо інформацію, що в закладах освіти відбуваються цькування. До цього моменту люди воліли не виносити сміття з хати. Дуже часто замовчували ці випадки. Батькам пояснювали, що все буде добре, дитина переросте. Ще страшніше коли такі випадки відбувалися через дорослих людей, які цькували дитину. Насправді у нас дуже не хороша ситуація в закладах освіти щодо протидії цькування".

На жаль, багато закладів освіти приховують факти булінгу, щоб не нести за це відповідальність. Однак ситуація лише погіршується. Експертка пояснює, як поводитися в такій ситуації батькам: "3 лютого був юстований наказ Міносвіти, як діяти в таких випадках. Вже унормований термін, в який школа зобов’язана повідомити правоохоронні органи і залучати спеціалістів, якщо дитині потрібна фахова допомога. Якщо цькування пов’язане із фізичним насильством, слід однозначно звертатися до поліції, яка має порушити карну справу. Батьки повинні знати, що у школі діє постійна комісія, яка протягом доби після усного чи письмового звернення батьків має звернутися до поліції, соціальних служб чи психологів і почати розслідування. Школа зобов’язана збирати всю первинну інформацію, щодо події, яка має ознаки булінгу. Крім того, у нас діє Служба освітнього омбудсмена. Раджу звертатися до нього в першу чергу. В них є достатньо інструментарію для того, щоб протидіяти цькуванню дитини в закладі освіти".

Слід зазначити, що дитина, яка стала свідком або жертвою булінгу може також звернутись на гарячу лінію ГО "Ла Страда – Україна" з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до Центру соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Певно, найвищий рівень поваги до учнів та протидії булінгу – коли вони самі розв’язують конфлікти. Адже всі люди, залежно від вікових особливостей, мають різне бачення та підходи до вирішення конфліктів. У випадках, коли над розв’язанням конфлікту працюватимуть однолітки, до уваги братиметься думка кожного.

Саме тому в Україні створюють шкільні служби порозуміння. Це команда з 8-10 старшокласників та координатора (психолога чи соціального педагога), яка пройшла навчання базових навичок вирішення конфліктів із застосуванням відповідних практик. Також школа має виділити приміщення, де можуть збиратися учні для проведення медіації.

Медіація однолітків впроваджується сім років. Підготовано 200 тренерів курсу, тисячу медіаторів з-поміж учнів. Працюють 200 шкільних служб порозуміння. Наприклад, у столиці – у гімназії "Київська Русь" та школі № 65. "Це дуже прекрасна ініціатива, тому що часто ми не вміємо розв’язувати конфлікт одразу, як тільки він почався. І далі наслідком може стати дійсно булінг. Тривалий конфлікт обов’язково переросте в булінг і цькування один одного", – коментує Альона Парфьонова.