Як соціальні працівники та педагоги вчаться бути безпечною опорою для дітей

У межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи, відбувся дводенний тренінг «Безпечна первинна підтримка дітей, які пережили травматичні події». Навчання було розроблене спеціально для фахівців без психологічної освіти, які щодня працюють з дітми у прифронтових та постраждалих від війни регіонах.

На тренінг приїхали співробітники державних соціальних служб, громадських організацій та освітніх закладів із Київської, Харківської, Одеської, Кіровоградської, Сумської, Чернігівської, Житомирської областей, а також з міста Дніпра.

Знайомство учасників відбулось надзвичайно оперативно та ефективно, адже частиною роботи цих людей є вміння швидко встановлювати контакт з незнайомцями навіть в екстремальних умовах.

Саме первинній комунікації з дітьми у складних ситуаціях була присвячена одна з ключових практичних частин тренінгу. Фахівці розбирали принципи активного слухання, спокійної присутності та способи мінімізації стресу.

Для виконання практичної вправи учасники розділилися на групи й відпрацьовували встановлення безпечного контакту у складних змодельованих ситуаціях. Наприклад, як діяти, коли дитину до фахівця силоміць приводять батьки, або як під час повітряної тривоги налагодити контакт з дитиною, яка має порушення слуху, а супроводжує цю диниту дорослий, який перебуває у сильному стресі.

Учасники не лише продемонстрували фахові навички: перебувати на рівні очей дитини, пропонувати воду, зберігати спокій, а й правильно реагували на можливий спротив чи агресію. Після виконання цієї вправи відбулося жваве обговорення, учасники активно ділились досвідом із власної практичної роботи. Зокрема, вони зазначали, що запропонована у вправі ситуація «батьки силоміць привели дитину до фахівця» доволі часто зустрічається в реальному житті.

Значну увагу на тренінгу присвятили захисту прав дитини, у межах Конвенції ООН про права дитини та українського законодавства. Головна мета цієї частини тренінгу – пов’язати надання психологічної підтримки із забезпеченням найкращих інтересів дитини в умовах війни.

Під час вправи «Бажання та потреби» учасники визначали, що є базовою гарантованою потребою дитини, а що тільки її бажанням. Жваву дискусію викликала тема гаджетів та інтернету: одні групи відносила їх до звичайних побажань, тоді як інші доводили, що в сучасних умовах це нагальна потреба для навчання, соціалізації та зв'язку з близькими.

А ще під час тренінгу учасники формували спільне розуміння впливу війни, обстрілів, евакуації та втрат на дитячу психіку, вчилися розпізнавати вікові реакції дітей на перебування в укриттях чи розлуку з близькими, а також визначати тривожні сигнали, ризики самоушкодження та суїцидальні маркери, що потребують негайного реагування.

Розглядаючи принципи першої психологічної допомоги  визначили межі та принципи травма-інформованого підходу для фахівців без психологічної освіти, а також розмежували, чим є і чим не є ППД. А в частині, присвяченій емпатійній комунікації відпрацьовували активне слухання, обговорювали що не варто казати дитині у стресі, а також які особливості має спілкування з дітьми з інвалідністю.

Здобуті знання та практичні картки підходів учасники вже застосовують у своїй щоденній роботі, допомагаючи українським дітям, що змушені зростати в умовах війни, відчувати безпеку, підтримку та турботу.

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Ради Європи. Висловлені в ньому погляди жодним чином не можуть розглядатися як такі, що відображають офіційну позицію Ради Європи.