Ми всі віримо в дива. А напередодні новорічних свят тим паче. А коли ми віримо, вони обов`язково здійснюються! Про таке диво, яке трапилося з однією з наших учасниць грантової школи, ми та хочемо розповісти сьогодні. Наталя пережила початок війни ще у 2014 році, коли з дитиною мала покинути свою рідну домівку в Донецьку, та переїхати до безпечного міста. Так вона опинилася у Києві. Маючи велике серце та бажання допомогти таким же самим переміщеним особам, вона долучилася до волонтерського руху у центрі допомоги переселенцям. Там вона на волонтерських засадах надавала допомогу тисячам потребуючих протягом 5 років.
Автор: Жіночий консорціум України
Ми всі віримо в дива. А напередодні новорічних свят тим паче. А коли ми віримо, вони обов'язково здійснюються! Про таке диво, яке трапилося з однією з наших учасниць грантової школи, ми та хочемо розповісти сьогодні. Наталя пережила початок війни ще у 2014 році, коли з дитиною мала покинути свою рідну домівку в Донецьку, та переїхати до безпечного міста. Так вона опинилася у Києві. Маючи велике серце та бажання допомогти таким же самим переміщеним особам, вона долучилася до волонтерського руху у центрі допомоги переселенцям. Там вона на волонтерських засадах надавала допомогу тисячам потребуючих протягом 5 років.
За освітою швачка, вона почала створювати неймовірні іграшки для інтер'єру дома. Частина іграшок завжди йшла на благодійність. Але ця робота не приносила достатньо грошей, щоб жити у столиці. Наталя давно мріяла розширити застосування своїх дизайнерських здібностей і хотіла отримати нову професію ювелір-дізайнер. Але навчання у школі ювелірів коштує дуже дорого, і вона не могла собі йго дозволити.
Побачивши оголошення, про можливість пройти навчання у перший грантовій школі та можливість отримати грантову підтримку, Наталя заповнила реєстраційну форму і потрапила на навчання серед 100 жінок. Дуже старанно навчалася й подала дуже якісну заявку, яка була підтримана грантовою комісію.
Так сталося, що саме у період її навчання, її коханий, з яким вони познайомилися у Києві, зробив їй пропозицію і вона її прийняла.
А весільні каблучки, якими вони обмінялися в такий важливий день, Наталя зробила сама у школі ювелірів, в якій навчається завдяки проекту Ерікс.
Ми щасливі, що причетні до цієї чарівної історії. Та бажаємо молодим довгих щасливих років. А Наталі отримати нову професію та надалі, можливість працювати за фахом.
Текст підготувала координаторка програми «Робота з жінками» Вікторія Василевська.
Проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» профінансовано ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція). ERIKS і Radio Aid не обов'язково поділяють висловлені погляди та тлумачення. Відповідальність за контент повністю несе автор.
15 квітня 2026 р.
У чотирьох територіальних громадах Київської та Чернігівської областей триває реалізація проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», спрямованого на зміцнення психічного здоров’я жінок та посилення їхньої ролі у відновленні й згуртованості громад, що постраждали від війни чи гендерно зумовленого насильства.
12 квітня 2026 р.
Великдень для нас – це не лише данина традиціям, а й символ незламної віри у відродження та силу життя. Це свято нагадує нам, що після найтемнішої ночі завжди приходить світанок, а після важких випробувань перемагає світло!
26 березня 2026 р.
У громадах, де реалізується проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», жінки отримують можливість не лише долати наслідки травматичного досвіду війни, а й ставати ініціаторками змін. Цей проєкт реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
