Доступ до психологічної підтримки для жінок у громадах, що постраждали від війни

У чотирьох територіальних громадах Київської та Чернігівської областей триває реалізація проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», спрямованого на зміцнення психічного здоров’я жінок та посилення їхньої ролі у відновленні й згуртованості громад, що постраждали від війни чи гендерно зумовленого насильства. 

Проєкт реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки В Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

Один із ключових компонентів проєкту – забезпечення доступу до якісної психологічної підтримки та створення безпечних просторів для взаємодії, де жінки можуть проживати травматичний досвід і поступово відновлювати внутрішні ресурси.

Досвід громади: між травмою і стійкістю

Початок повномасштабного вторгнення практично всі жінки згадують як час глибокої невизначеності, страху та обмеженого доступу до базових ресурсів:

«Була депресія, здавалося, що про нас забули, закінчувалася їжа. Але водночас люди об’єдналися – були дуже дружніми, допомагали один одному», - розповідає одна з учасниць проєкту, жителька села Красятичі, яке 35 днів було під окупацією.

Попри тиск і загрози, громади зберегла високий рівень взаємної довіри та солідарності: люди підтримували одне одного і не наражали інших на небезпеку, навіть у критичних умовах.

Підхід до психологічної підтримки

Психологічна робота в межах проєкту спрямована на створення безпечного, чутливого до травматичного досвіду середовища, у якому учасниці можуть поступово відновлювати відчуття безпеки та контролю.

Психологині проєкту, Олена Соловйова та Тетяна Григор’єва, відзначають, що на початкових етапах учасниці були стриманими у висловлюваннях, однак із часом рівень довіри та відкритості зростав.

Одним із ефективних інструментів стала практика проговорення досвіду та фіксації подій («терапія свідка»), яка включає обговорення пережитого у групах та поступове переосмислення травматичного досвіду.

Такий підхід сприяє впорядкуванню спогадів, інтеграції досвіду в особисту історію та зниженню інтенсивності емоційних реакцій.

«Коли проговорюєш – стає легше. Я виговорилась – і ніби відпустило», – ділиться одна з жінок.

Життя в умовах хронічного стресу

Сьогодні мешканки громад продовжують жити в умовах тривалого хронічного стресу, спричиненого війною, досвідом окупації, втратами та постійною невизначеністю.

Втрата рідних і близьких, постійна тривога за безпеку членів родини, вимушена міграція і страх втрати роботи – ці та інші фактори формують накопичений стресовий стан, який впливає як на індивідуальний добробут, так і на соціальну динаміку в громаді.

Водночас учасниці дедалі частіше демонструють здатність ідентифікувати власні емоційні стани та визнавати їх як нормальну реакцію на травматичні події, що є важливим кроком до відновлення.

Досягнуті на сьогодні результати

Проміжні результати психологічного компоненту проєкту свідчать про позитивні зміни як на індивідуальному, так і на рівні громади.

Учасниці відзначають, що участь у проєкті дозволила їм вивільняти та усвідомлювати складні емоції, краще розуміти власні реакції та потреби, відновлювати внутрішні ресурси і підвищувати здатність дбати про психічне здоров’я – власне та своїх дітей.

«Проєкт допомагає людям вивільнювати свої почуття, говорити про різні речі, з якими вони стикаються в громаді. Це дає їм можливість краще дбати про своє ментальне здоров'я, а відповідно – і про ментальне здоров’я своїх дітей», - говорить психологиня Олена Соловйова.

Важливим є також посилення спроможності місцевих фахівчинь і представниць служб, які працюють із різними групами населення (внутрішньо переміщеними особами, ветеранами, родинами у складних життєвих обставинах). Їхня участь у проєкті сприяє підвищенню чутливості до потреб людей, кращому розумінню травматичного досвіду та більш ефективному наданню підтримки.

Таким чином, проєкт сприяє не лише індивідуальному відновленню, але й зміцненню соціальної згуртованості та стійкості громад.

Реалізація проєкту також виявила важливий виклик: у невеликих громадах фахівці, які надають допомогу, часто самі є носіями травматичного досвіду. Це може ускладнювати процес надання підтримки та потребує додаткових підходів до роботи з такими спеціалістами.

Практика залучення зовнішніх експертів, які не були безпосередньо включені в події початку війни в громадах, показала свою ефективність, оскільки дозволяє забезпечити більш нейтральну та професійну підтримку.

Проміжні результати демонструють, що забезпечення доступу до психологічної підтримки, створення безпечних просторів та посилення ролі жінок як активних учасниць процесів відновлення є ключовими елементами зміцнення стійкості громад, що постраждали від війни.

Попри складний контекст, жінки поступово відновлюють внутрішню опору, здатність піклуватися про себе та інших і відіграють важливу роль у підтримці своїх родин і громад.

Проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» впроваджується ГО “Жіночим консорціумом України” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.