Особливості дитячого мозку

Використати дитячу гру для науки – такою метою керувалися працівники Лондонського музею науки під час підготовки спеціального проекту, у центрі якого – поглиблене дослідження людського мозку.

Фахівці розробили, зокрема, комп‘ютерну гру, завдання якої – дослідити вплив передчасних пологів на функції головного мозку.

Вивчається також мозкова діяльність дітей-добровольців віком 6-7 років.

“Однією з важливих функцій мозку є здатність утримувати інформацію та формулювати автоматичні відповіді. Це і є так звана “робоча пам‘ять”: утримування інформації в мозку та маніпулювання нею в режимі он-лайн. Це дуже важливо, оскільки впливає на навчальні здібності і взагалі на спроможність утримувати в голові будь-які знання. Так само, як здатність зосереджуватись і не відволікатися на сторонні фактори. Саме цього і навчають наші ігри – утримувати увагу протягом тривалого часу”, – розповідає нейропсихолог Аніта Монтанья.

Дослідницька група планує зісканувати мозок 60 восьмирічних дітей (з яких половина – так звані “недоношені”, а друга половина – народжені вчасно), аби побачити, чи через кілька років після народження зберігається різниця між функціонуванням мозку в одних і других.

“У недоношених дітей мозок – завбільшки із кавове зерно. За той час, що його вони проводять під нашим наглядом, він виростає до розмірів волоського горіха. Під нашим наглядом їхній мозок набуває такої ж форми й розміру, яких він набув би, якби вони перебували в материнській утробі”, – говорить Девід Едвардс, професор-педіатр з лікарні св. Томи у Лондоні.

Ще кілька десятиліть тому недоношені діти мали дуже мало шансів вижити. Відтоді ситуація сильно змінилася, проте недоношеність і надалі може мати вплив на розвиток дитини. Тому в лондонському центрі мозок таких дітей сканують в той час, як вони собі бавляться.

“Таким чином, поки вони бавляться, за допомогою магнітно-ядерної томографії сканують їхній мозок, щоб побачити активність їхньої мозкової діяльності і дослідити, якою мірою ресурси їхнього мозку задіяні у грі. Ми також можемо порівняти їх із дітьми, народженими вчасно, і дослідити різницю між ними”, – каже далі Девід Едвардс.

Для цих дітей гра в Музеї науки – просто розвага. Але її результати – дуже серйозні і здатні суттєво допомогти недоношеним дітям.

Французькі вчені теж не пасуть задніх і намагаються дослідити дитячий мозок. Останні дослідження фокусують увагу на тому, що відбувається у мозку дитини, яка навчається читати. Протягом двох років десятьох дітей (ось тут ми бачимо хлопчика на ім‘я Артур) моніторили кожні два місяці за допомогою магнітно-ядерного сканера.

Вчені проаналізували, як функціонує мозок під час цього процесу, і знайшли відповідь на контроверсійне запитання: який метод навчання читання є кращим – по складах чи так званий “метод глобального читання”, тобто цілим словом?

Отож, на думку вчених, вчитися читати по складах – більш ефективний метод.

“У дітей, які вчаться читати по складах, працює ліва півкуля мозку, що є ефективнішим для читання. І навпаки, діти, які намагаються прочитати одразу ціле слово, використовують праву півкулю, що є значно менш ефективним, аби проаналізувати прочитане”, – каже вчений-невропатолог Станіслас Деане.

За словами вчених, сканування мозку підтверджує теорію, яку вони захищали протягом багатьох років, – про перевагу складового методу перед так званим “методом глобального читання”. Попри це, у Франції фахівці часто рекомендують змішаний метод, відповідно до профілю навчання.