МОН ухвалило "Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030-го року"

Вже через рік-два школи відчують зміни — у них по-новому будуть проходити випускні іспити.

У нас досі немає системи оцінювання, яка б просвічувала рентгеном усі рівні системи освіти, від п'ят до маківки, й нагромаджувала єдину базу даних. Проте нещодавно зроблено перші реальні кроки до цього, — колегія МОН ухвалила "Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030-го року". Якщо рішення колегії Міносвіти буде виконано ( а його поки що ніхто не скасовував), то вже за рік-два школи відчують зміни, — в них по-новому проходитимуть випускні іспити (державна підсумкова атестація — ДПА), буде більше моніторингових і міжнародних досліджень.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Оксана Онищенко. За її словами, у 4-му класі залишається Державна підсумкова атестація з елементами ЗНО. Враховуючи вікові особливості маленьких школярів, вона, як і раніше, буде проходити у школі, в комфортних для них умовах.

"Але є кілька новацій. Перша — у Стратегії пропонується інакше визначити мету ДПА. Зараз вона проводиться "лише з метою моніторингу якості освіти". Принаймні так записано в Законі "Про освіту"", — зазначає оглядачка.

У Стратегії також, за її словами, пропонується визначити в законі, що мета ДПА — це все ж таки сертифікація учнів. І результати цієї сертифікації потрібно не лише завантажувати на Національну електронну платформу, а й відображати у свідоцтві про досягнення кожного учня. Аби, скажімо, у свідоцтві Івана Петренка було так і записано, що він "на високому рівні володіє тим-то..." або "не досягнув рівня стандарту з такого-то предмета".

Автор вказує, що друга новація — щоб не було "натаскування" на тести ДПА, важливо забезпечити компетентісний характер завдань (думати, а не зазубрювати) і змінювати щороку їх формат (але заздалегідь попереджати про це батьків і вчителів). Завдання компетентісного характеру й зараз є в тестах ЗНО, і вони не завжди сприймаються однозначно. Набагато простіше розповісти правило чи написати формулу, ніж подумати, як їх використати у тому або іншому завданні. Можливо, тому час від часу до тестів виникають претензії на кшталт "а цього немає у шкільній програмі".

"І третя новація — за три місяці до ДПА (тобто на початку другого семестру, після зимових канікул) має бути проведена пробна ДПА. Участь у ній буде добровільною. Одне слово, все як у дорослих під час ЗНО, — пише оглядачка. — За Стратегією, ці новації мають бути реалізовані вже у 2022 році".

Невідомо, наскільки буде реалізована Стратегія і на яку із запропонованих нею моделей системи зовнішнього оцінювання знайдуться кошти. Автор підозрює, що навіть на дешевшу модель ми не зможемо знайти достатнє фінансування, і доведеться її або спростити, або розтягнути у часі впровадження. Парадокс, але ми вкладаємо чимало коштів у дослідження (зокрема й міжнародні), але не використовуємо їхніх можливостей повною мірою.