Маю досягти свою мету: історія пані Тетяни з Чернігова
20 вересня 2024 р.•Рівні права і можливості
Коли почалося повномасштабне вторгнення, пані Тетяна з Чернігова не вірила, що то надовго. Жінка розповідає, 24 лютого мала записаних клієнтів, от вони почали телефонувати і переносити відвідини на вихідні, тоді здавалося, що так і буде. Утім, уже 25 лютого «клієнти» в пані Тетяни були зовсім інші – вона прихистила українських військових, адже мала чималу територію, всі умови для того, щоб переночувати, попрати і швидко висушити речі.
Автор: Жіночий консорціум України
Коли почалося повномасштабне вторгнення, пані Тетяна з Чернігова не вірила, що то надовго. Жінка розповідає, 24 лютого мала записаних клієнтів, от вони почали телефонувати і переносити відвідини на вихідні, тоді здавалося, що так і буде. Утім, уже 25 лютого «клієнти» в пані Тетяни були зовсім інші – вона прихистила українських військових, адже мала чималу територію, всі умови для того, щоб переночувати, попрати і швидко висушити речі. Жінка розуміла, що то неабиякий ризик, та й сусіди казали, що снаряди летітимуть у її двір, але жінка на те не зважала. Оскільки має прийомного сина з інвалідністю, то сама полишила свій комплекс за містом, але щодня по 20 кілометрів проходила, щоб погодувати військових, допомогти з пранням і сушінням. Над головою проносилися літаки, падали бомби, жінка пригадує, довкола було справжнє пекло, але страху як такого не було, бо вважала, що робить вкрай необхідну справу. Та й сидіти склавши руки не могла, відчувала, що краще бодай щось робити – комусь принести ліки, комусь – продукти, адже навіть найнеобхідніші речі тоді доводилося діставати з труднощами. Дивилася, як поруч горять будинки сусідів, гасити їх було неможливо, бо ворог обстрілював рятувальників. Загинула її сусідка, а в черзі по хліб, яку росіяни обстріляли 16 березня 2022 року, загинув її однокласник.
Одного дня пані Тетяна не встигла повернутися в Чернігів до комендантської години, тож зосталася за містом. Розбудив її прийомний син, який кричав, що вони горять. Тоді снаряд поцілив просто в їхній будинок. Військові їй сказали тікати й не приходити, бо росіяни підходять дедалі ближче. Коли пані Тетяна прийшла за 10 днів, то побачила страшну картину: все, що вона створювала не один рік, у що вкладала сою любов, сили, енергію, було поруйноване, стримати сльози їй досі важко. Але крізь сльози вона каже, всі військові, хто в неї був, зосталися живі, для неї то було найголовніше.
Опускати рук пані Тетяна не збирається, для неї її бізнес – це частина життя, свою лазню вона облаштовувала з любов’ю до кожного клієнта, дбала, щоб було комфортно як дорослим, так і дітям, а ще значну увагу приділяла тому, щоб було красиво і стильно, бо відпочивати повноцінно можна лише в таких умовах. Про грантовий проєкт Жіночого консорціуму України жінка дізналася з Фейсбуку, вирішила податися, чому ні? І зрештою в неї все вийшло. Пані Тетяна вдячна менторкам, які підтримувати і скеровували, допомагали і підказували. А ще, каже, ця школа дала багато знайомств і спілкування – зустрічі з іншими учасницями бізнес-школи стали немов віддушиною, відпочинком для неї. За проєктом пані Тетяна має отримати устаткування для лазні, зокрема спеціальну дошку для парилки, котел, відро для водоспаду. Нині жінка активно займається будівництвом і відновленням, тож ці речі неабияк пришвидшать відновлення бізнесу. Планує, що цієї осені зможе відновити бодай ту частину, з якої колись починала.
Пані Тетяна каже, якщо має мету, то мусить її досягти. Хоча зізнається, що сама від себе такого не очікувала – такої сміливості, наполегливості, стійкості, активності попри небезпеку для життя. Ці всі риси допомагають і нині їй починати все спочатку, бути і виконробом на будівництві, і вирішувати решту питань, бо хоче, щоб її лазня знову була затишною, облаштованою якнайкраще для відвідувачів, бо інакше ніяк. А ще жінка мріє, що ті військові, які 2022 року знайшли в неї прихисток, якось повернуться до неї, але вже відпочити в лазні.
Нагадаємо, що реалізація ініціатив громад в межах проєкту має на меті не тільки допомогти громаді втілити свої ідеї, що покращать життя усім жителям, а й показати людям, що об`єднавшись, вони можуть робити своє життя кращим і комфортнішим. І як показали вже реалізовані проєкти це стає поштовхом для подальших ініціатив, які громади реалізують уже самостійно.
Проєкт «Підтримка участі громадськості у відновленні стійкості громад Чернігівської та Київської областей» має кілька напрямків: виявлення та аналіз проблем, з якими внаслідок війни стикнулись ВПО, місцеві жителі та громади, грошова допомога, підтримка віддалених громад, соціально-економічна підтримка жінок, які втратили малий бізнес, працевлаштування жінок ВПО та тих, хто втратив роботу через війну.
Схожі новини
Рівні права і можливості
Доступ до психологічної підтримки для жінок у громадах, що постраждали від війни
15 квітня 2026 р.
У чотирьох територіальних громадах Київської та Чернігівської областей триває реалізація проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», спрямованого на зміцнення психічного здоров’я жінок та посилення їхньої ролі у відновленні й згуртованості громад, що постраждали від війни чи гендерно зумовленого насильства.
Рівні права і можливості
Вітаємо з Великоднем!
12 квітня 2026 р.
Великдень для нас – це не лише данина традиціям, а й символ незламної віри у відродження та силу життя. Це свято нагадує нам, що після найтемнішої ночі завжди приходить світанок, а після важких випробувань перемагає світло!
Рівні права і можливості
Історія Наталії Гурковської – координаторки ініціативи «Простір Єднання»
26 березня 2026 р.
У громадах, де реалізується проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», жінки отримують можливість не лише долати наслідки травматичного досвіду війни, а й ставати ініціаторками змін. Цей проєкт реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).