
Війна змусила Юлю з Луганщини стати двічі переселенкою – у 2014-му і 2022-му роках. У 2023 вона успішно закінчила бізнес-школу Sea-Wee і уже отримала обладнання для розвитку свого бізнесу у Києві. Що саме вона отримала, а також які враження винесла із навчання – побачите нижче. А зараз пропонуємо вам історію Юлі, яку вона написала сама, як-то кажуть «із перших рук»:
Автор: Жіночий консорціум України
Війна змусила Юлю з Луганщини стати двічі переселенкою – у 2014-му і 2022-му роках. У 2023 вона успішно закінчила бізнес-школу Sea-Wee і уже отримала обладнання для розвитку свого бізнесу у Києві. Що саме вона отримала, а також які враження винесла із навчання – побачите нижче. А зараз пропонуємо вам історію Юлі, яку вона написала сама, як-то кажуть «із перших рук»:
«У 2018 році у м.Сєвєродонецьк (Луганська обл.), з виходом в декретну відпустку, розпочалася моя творча діяльність, яка згодом переросла в улюблену справу. Я шила та вʼязала головні убори та аксесуари, створювала вʼязані іграшки, продавала їх через інтернет та на різноманітних ярмарках по області і не тільки. Але 24 лютого 2022р було зруйновано моє звичне життя, і я втратила усе, що мала і напрацьовувала… В той день о 9 ранку ми з чоловіком і двома малими дітьми просто сіли в машину і поїхали, залишивши вдома абсолютно усе, вдруге ставши безхатьками. Вперше – Луганськ 2014, тепер – Сєвєродонецьк. Чи жалкували ми про своє рішення – абсолютно ні! У мене тільки було постійне питання до себе – чому я не взяла з собою спиці чи гачок, чи свою маленьку машинку, яка дуже згодилася б?... а в голові лунало – яке там може бути шиття та в’язання, війна за вікном…
В червні 2022р ми переїхали на Київщину. І мабуть то був просто знак долі, бо в будинку, де ми знайшли прихисток, була швейна машина. Моєму щастю не було меж – бо я знову маю змогу творити! (А вдома у мене залишилася своя новенька професійна машинка, за яку я тільки погасила кредит 20 лютого 2022р.)
Я одразу ж замовила трішки тканини (на скільки могла собі дозволити), знайшла контакти єдиної на той час ярмарки в Києві на ВДНГ, пошила 12 панамок і поїхала їх презентувати …
З цього моменту почався мій новий шлях з 0. В будні дні я шила та в’язала, а кожну суботу та неділю їхала на ярмарок за 70км до Києва, представляти свої вироби.
Попрацювавши на київських ярмарках, я побачила для себе великі можливості і перспективу рухатися вперед, виникло бажання розвиватися та в повній мірі відновлювати – масштабувати свою справу! Головним моїм прагненням, в ці нелегкі часи, є стати фінансово незалежною, щоб мати можливість надавати своїм дітям усе найкраще, бо з війною вони були позбавлені багато чого.
Наразі я прагну розвитку і зростання, мрію відкрити власну швейну майстерню. Маю прямострочну машинку, але її замало, бо деякі технічні завдання на ній неможливо виконати.»
Сьогодні Юля уже пройшла частину шляху до реалізації своєї мрії. Після успішного захисту бізнес-плану для розвитку бізнесу вона отримала промисловий оверлок, спеціальний манекен з розкрійними лініями, розкрійний електроніж, тканини, стелажі і бокси для зберігання. За її словами, бізнес уже працює, а на запитання які враження вона отримала від занять у бізнес-школі говорить так: «Усе злагоджено, організовано, крута менторська підтримка і видно що організація зацікавлена підтримувати нас. Це реально величезна підтримка. Це надихає рухатись вперед».
Нагадаємо, що бізнес-школа Sea-Wee - один із напрямків проєкту «Своєчасна та належна допомога та підтримка населенню, яке постраждало від війни», який Жіночий консорціум України реалізує у Київській та Чернігівській областях і місті Києві. Цей напрямок передбачає підтримку жінок, що втратили малий бізнес чи роботу через війну. Загалом проєкт спрямований на виявлення та аналіз проблем, з якими внаслідок війни стикнулись ВПО, місцеві жителі та громади, грошову допомогу та психологічну підтримку, підтримку віддалених громад та ін.

15 квітня 2026 р.
У чотирьох територіальних громадах Київської та Чернігівської областей триває реалізація проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», спрямованого на зміцнення психічного здоров’я жінок та посилення їхньої ролі у відновленні й згуртованості громад, що постраждали від війни чи гендерно зумовленого насильства.

12 квітня 2026 р.
Великдень для нас – це не лише данина традиціям, а й символ незламної віри у відродження та силу життя. Це свято нагадує нам, що після найтемнішої ночі завжди приходить світанок, а після важких випробувань перемагає світло!

26 березня 2026 р.
У громадах, де реалізується проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», жінки отримують можливість не лише долати наслідки травматичного досвіду війни, а й ставати ініціаторками змін. Цей проєкт реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).