Діти, які менше сидять із планшетами, краще вчаться

Дослідження показали, що діти віком від 8 до 11 років, які розважалися перед екранами менш ніж дві годин на день, згодом краще складали тести на розумові здібності.

Якщо поєднувати це із нічним сном - від 9 до 11 годин на добу - то можна очікувати від дітей найкращих результатів.

Тепер дослідники закликають ретельніше вивчати вплив різних типів екранів.

Однак вони визнають, що їхнє дослідження лише вказує на зв'язок між часом перед екраном та здатністю до пізнання, проте не доводить, що між цим дійсно існує причинно-наслідковий зв'язок.

Результати досліджень опублікували у The Lancet Child & Adolescent Health journal. Науковці опитали 4,5 тисячі американських дітей, аби виміряти дитячу:

фізичну активність
сон
час, проведений за відпочинком чи розвагами навпроти екрану
Діти також пройшли тест, який оцінював пізнавальні навички, зокрема:

мову
пам'ять
увагу
Дослідження також розглянуло такі показники:

доходи родини
освіту батьків та дітей
етнічну приналежність
пубертатний розвиток
індекс маси тіла
травми головного мозку
Воно виявило, що діти, які гралися з планшетами, екранами та комп'ютерами менше двох годин на день, спали від 9 до 11 годин та хоча б годину займалися спортом, займалися краще ніж їхні однолітки, які нічого з цього не робили.

Доктор Джеремі Уолш із CHEO Research Institute в Оттаві, Канада, зазначив: "На підставі наших висновків, педіатри, батьки, освітяни та розробники мають промотувати ідею про обмеження часу відпочинку перед екранами, та натомість ставити в пріоритет здоровий режим сну в дитинстві та підлітковому віці".

Доктор Уолш говорить, що тепер необхідно додатково вивчити зв'язок між часом, проведеним перед екраном, та здатністю до пізнання, а також дослідити вплив різних типів екрану.

Він сказав, що існують певні дані, наприклад, про те, що відеоігри та освітні телевізійні програми можуть мати когнітивні переваги.

І навпаки, нові дані свідчать, що використання мобільних пристроїв та соціальних мереж може бути шкідливим для уваги, пам'яті та самоконтролю, сказав науковець.

Проте автори зауважують, що їхнє дослідження не можна вважати всеосяжним, оскільки базується на даних, які учасники повідомляли про себе самі.

Опитування також проводилося лише на початку дослідження, і не фіксувало змін, які відбувалися з часом.

Доктор Кірстен Кодер, старший науковий співробітник Кембриджського університету, не брала участь у дослідження. Вона зазначає, що його результати доповнюють вже відомі дані про потенційно негативний зв'язок між часом, проведеним перед екраном, та когнітивним розвитком дітей.

Проте вона зауважила, що дітям могло бути важко точно відповісти на запитання тесту.

Доктор Кодер також додала, що потрібно продовжувати дослідження, аби більш точно дослідити ефект від екранів.

"Ми сподіваємося, що результати дослідження стимулюватимуть подальше вивчення питання того, як різноманітна поведінка впливає на здоров'я та здатність навчатися".