Дистанційна та сімейна освіта: У чому різниця?

Епідемія внесла корективи в усі сфери життя. Чи не найбільше «постраждала» освіта — фахівцям терміново довелося експериментувати з форматами навчання та втілювати в життя найбільш ефективні. На зміну телеосвіті перших місяців карантину прийшла онлайн-освіта на платформі Zoom. Нині доступні дистанційна, сімейна, змішана, екстернатна та інші. Як не заплутатися та обрати найзручнішу — розбиралися «Вісті».

Пані Ірина Т., мама шестикласника із ЗОШ №8, звернулася до редакції з проханням допомогти розібратися, чому її дитині відмовляють у дистанційній освіті. «Минулого навчального року під час карантину школа чудово організувала процес навчання — у додатку Google Classroom вчителі проводили уроки, можна було дивитися або переходити на аудіо, якщо втомлювалися очі. Вчитель давав завдання, контролював їх виконання. Такий формат був дуже зручним. Зараз ми ходимо до школи, але я хвилююся за здоров’я дитини, хотіла б знову перейти на дистанційне навчання, але мені відмовили. Чому так?» — запитує вона.

«Причина непорозумінь у тому, що батьки не розібралися у питанні і часто плутають форми освіти, — відповідає Катерина Шабан, заступник начальника управління освіти і науки Бориспільської міської ради.

Освіта на будь-який смак і обставини

«Законодавством України передбачені інституційна та індивідуальна форма освіти, які, в свою чергу, діляться на інші форми», — коментує фахівець. — Інституційна форма включає в себе очну, заочну, дистанційну та мережеву. Індивідуальна передбачає сімейну форму, педагогічний патронаж і екстернат.

Зупинюсь докладно на кожній із них.

Найбільш розповсюджена форма індивідуальної освіти — педагогічний патронаж. Якщо дитина захворіла і не може відвідувати заклад освіти (про що є відповідна довідка), педагогічний працівник приходить до неї додому. Батьки можуть також обрати для дитини сімейну освіту, в такому випадку вони беруть на себе відповідальність за навчання своїх дітей. Школа забезпечує дитину підручниками та допоміжними матеріалами, дає навчальний план та завдання, консультує за потреби. Чотири рази на рік (кожної четверті) дитина приходить до школи на контрольний зріз знань — зазвичай це контрольна робота. Якщо отримані оцінки початкового рівня, це свідчить про те, що батьки не справляються з навчанням дитини. В такому випадку її зобов’язані педагогічною радою перевести на очне навчання. Третя форма індивідуального навчання — екстернат. Зазвичай на екстернат переводять дітей, які хочуть та можуть самостійно опанувати зміст освіти у прискореному режимі. Наприклад, за один рік вивчити програму двох років. Дитина проходить підсумкове та завершальне оцінювання, яке підтверджує успішне опанування матеріалу.

Щодо інституційної освіти, то суть очної та заочної форми зрозуміла всім, а от дистанційна форма багатьма розуміється неправильно. Щоб роз’яснити її тонкощі, нещодавно вийшло Положення МОН про дистанційну форму здобуття освіти і використання елементів дистанційного навчання. У Положенні чітко сказано: організація та здобуття освіти за дистанційною формою може здійснюватися для осіб, які не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, проживанням за кордоном на тимчасово окупованій території України або потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії (маються на увазі діти з особливими потребами, спортсмени). Таким чином, міністерство суттєво обмежило випадки, коли діти можуть навчатися на дистанційній формі навчання. Тобто якщо приходить мама, і каже, що хоче перевести свою дитину на дистанційну форму, ми дивимося, чи підпадає вона під вищезазначені категорії, чи наявні у школі інформаційно-комунікаційні технології.
Крім того, така форма освіти може бути запроваджена лише за рішенням педагогічної ради, а у сформованих класах має бути наповнюваність не менше 5 учнів. З метою здійснення оплати праці педагогам, які навчають на дистанційній формі, потрібно до 1 вересня сформувати мережу класів різних форм навчання і відповідно до цього прогнозувати необхідні кошти.

В одній із шкіл Борисполя була ситуація, коли посеред навчального року 15 дітей у класі готові були вчитися в школі, а 10 сказали, що хочуть дистанційну освіту. Як мав діяти вчитель? Розірватися і вчити одних дітей у класі, а інших одночасно онлайн?».

Під час суворого карантину використовували змішану, а не дистанційну форму навчання

«Деякі батьки, як і читачка, що звернулася до редакції, апелюють до того, що у минулому навчальному році, коли оголосили карантин, діти вчилися дистанційно.

Наголошу, під час епідемії дистанційної освіти у нас не було — була змішана з використанням технологій (елементів) дистанційного навчання.

На навчання в онлайн режимі (Zoom, Google classroom тощо) виділялося 30 відсотків навчального часу, решта 70 відсотків відводилося на тестові завдання та самостійне навчання. Те, що ми використовували елементи дистанційної освіти, в умовах початку епідемії було вимушеним кроком, щоб не втрачати час та дати змогу дітям закінчити навчальний рік і здати підсумкові іспити та ЗНО, — пояснює Катерина Шабан. — Згадаймо нещодавній «освітній» конфлікт: коли Бориспіль опинився в червоній карантинній зоні, деякі батьки казали: «Ви не забезпечуєте право дітей на освіту, нам треба повернутися в заклади», а коли зонування змінилося і діти вийшли на навчання, уже інші батьки почали вимагати: «Переводьте нас на дистанційну форму». Подібні конфлікти — через нерозуміння суті дистанційної форми навчання та помилкове ототожнення його зі змішаною чи сімейною формами. Повторюсь, є дві умови для «дистанційки»: перша — дитина підпадає під перелік тих, кому дозволена така форма навчання, друга — у школі наявні технологічна база, підготовлений вчитель і сформований заздалегідь клас».

Як відомо, з 8 січня урядом оголошується локдаун. За словами фахівця, найближчим часом МОН має прийняти та оприлюднити рішення — чи будуть канікули, чи знову буде змішане навчання (тобто діти будуть знаходитися вдома і вчитися за допомогою інтернет технологій). Причому якщо буде рішення МОН про змішане навчання, то на нього перейдуть усі.

Приватний навчальний заклад або сімейне навчання — обирайте

Катерина Шабан зазначає: якщо дитина не підпадає ні під одну з категорій, яким дозволено дистанційне навчання, управління освіти і науки пропонує батькам сімейну форму освіти. «Щоправда, після того, як батьки дізнаються, що відповідальність за навчання несуть лише вони, погоджуються на сімейну форму одиниці», — коментує вона. Так, за даними управління, станом на 1 вересня таких було 15, зараз на сімейному навчанні навчається 22 дитини. Більша частина з них «антипрививочники», а, як відомо, діти без щеплень не допускаються до відвідування навчальних закладів.

«Батьки, що переживають через епідемію коронавірусу та не хочуть наражати на небезпеку здоров’я дітей, але не підпадають під категорії, для яких доступне дистанційне навчання, можуть скористатися навчанням у приватних школах — у Борисполі чи столиці. У Борисполі є філія київської приватної школи «Акцент», що має всі необхідні дозволи та ліцензії МОН, там сформовані всі класи з першого по випускний. Приватні школи більш вільні щодо прийняття рішення про форми навчання, ніж державні заклади, що мають чітко дотримуватися правил і вимог МОН», — пояснює заступник начальника управління.

Карантин не впливає на успішність учнів

На запитання, чи змінився рівень освіти в зв’язку з карантином та зі змішаною формою навчання, Катерина Шабан відповідає: «Така перебудова була складною і для вчителя, і для учня, бо подібного досвіду не було, а альтернативу традиційним урокам у школі потрібно було знайти терміново. Якщо взяти за показник успішності навчання ЗНО, яке писали учні 11-х класів, ми можемо зробити висновок, що освіта ніяк не постраждала, хоча весною карантин був несподіваним, а дистанційне навчання змогли організувати не зразу, тому діти на певний час «випали» із процесу. Проте, у підсумку результати ЗНО були досить високими і не гіршими за попередні роки.

Можна взяти до уваги і навчання у ВНЗ. Вже два місяці виші повністю на дистанційному навчанні, зараз якраз період сесій, тести студенти здають онлайн. І це не так просто, як здається. За 30 секунд, відведених на одне запитання, неможливо встигнути з кимось порадитись чи заглянути у підручник. Треба чітко і швидко відповідати, готуватися доводиться серйозно. Жодних поблажок через епідемію немає. Тому певною мірою самостійне опанування матеріалу привчає до дисципліни. Страждає лише соціалізація».