Є багато підходів до організації стосунків «діти – школа – батьки». Наприклад, німецькі школярі працюють, щоб заробити гроші на свій освітній заклад, а їхні батьки платять за підручники. EtCetera дізнавався, як фінансуються школи столиці Німеччини та яку участь беруть батьки та діти в шкільному житті.
Автор: etcetera.media
Є багато підходів до організації стосунків «діти – школа – батьки». Наприклад, німецькі школярі працюють, щоб заробити гроші на свій освітній заклад, а їхні батьки платять за підручники. EtCetera дізнавався, як фінансуються школи столиці Німеччини та яку участь беруть батьки та діти в шкільному житті.
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ. Управління з освіти Берліна рекомендує всім школам проводити впродовж навчального року батьківські збори принаймні 3-4 рази. Запрошення батьки зазвичай отримують електронною поштою за тиждень-два до проведення зборів. У ньому зазвичай вказані питання, які обговорюватимуть на зустрічі.
На класних зборах здебільшого батькам розповідають про методики викладання того чи іншого предмету, наповнення шкільної програми, розкладу, участі дітей у позашкільних заходах, гуртках та спортивних секціях.
На перших зборах з кожного класу обирають двох представників до шкільної асамблеї. Це такий собі батьківський комітет школи, її найвищий консультативний орган. Їх скликають не часто, наприклад, із питань шкільної програми, визначення критеріїв вступу до навчального закладу чи обсягу домашніх завдань.
Коли до школи приходить новий учитель, він презентує на шкільній асамблеї, як саме викладатиме свій предмет, які методики застосовуватиме, який у нього досвід.
ПРАВА БАТЬКІВ. Щоб відвідати урок своєї дитини, батькам достатньо поінформувати про це вчителя телефоном чи електронною поштою. Якщо вчитель помітив якісь зміни в навчанні дитини, її поведінці та спілкуванні з однокласниками, він має повідомити про це батьків та запросити їх до школи для бесіди. У складних випадках до такої бесіди долучається представник відомства, яке опікується правами дітей.
НА ЩО ЗДАЮТЬ ГРОШІ? Чим багатша федеральна земля, тим більше видатків йде на освіту. У Берліні, наприклад, до 2018 року батьки дітей з початкових класів платили 100 євро на рік за підручники. Тепер цю статтю розходів покриває берлінський бюджет. У планах – забезпечити безкоштовними підручниками і учнів середньої школи.
Ще батьки берлінських школярів платять за екскурсії, походи, подорожі, поїздки для дітей поза навчанням. За бажанням можуть зібрати кошти на букет вчительці наприкінці року. Це абсолютно добровільно.
А от вчителям збирати кошти категорично заборонено– це поза законом.
ЯК ПІДТРИМУЮТЬ ШКОЛУ. Майже кожна берлінська школа має Förderverein – фонд, створений колишніми випускниками. Стати спонсором може кожен. Зазвичай витрати йдуть на шкільні вечірки та ярмарки.
Є також шкільні компанії– невеликі підприємництва, засновані за ініціативи вчителів та учнів. Це може бути пасіка, мед із якої діти продають на різдвяних ярмарках, або кулінарні майстерні, де школярі печуть печиво на продаж. Більша частина заробленого йде на розвиток шкільного підприємства, а щось можна зарахувати у Förderverein.
Мета таких шкільних компаній– не заробіток, а соціальна складова. Вони навчають дітей основ професії та особливостей ведення бізнесу.
29 липня 2026 р.
Поки діти та підлітки, що беруть участь у проєкті «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» відкривають нові захоплення, навчаються та знаходять друзів, їхні мами також отримують можливість зупинитися, видихнути й подбати про себе. Адже саме ресурсні батьки можуть створити для дітей атмосферу безпеки, підтримки й любові.
28 липня 2026 р.
Війна суттєво обмежила можливості українських дітей подорожувати, відкривати нові горизонти та пізнавати світ на власні очі. Проте команда Сумського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» знайшла спосіб перетворити літо на час великих відкриттів. Навіть попри те, що заняття часто проходять у бомбосховищі, це не зупиняє юних дослідників.
27 липня 2026 р.
Як зрозуміти, чи справді в Україні дотримуються права дитини? Найкращу відповідь на це запитання можуть дати самі діти. Саме тому одним із найважливіших етапів роботи Літньої школи «Лабораторія впливу Child Rights Makers» стало створення моніторингового опитувальника, який уже незабаром допоможе дослідити, як діти оцінюють реалізацію своїх прав у різних громадах України.
