Італійські жінки охоче беруть "чоловіків напрокат"

В Італії послуга "чоловік напрокат" переживає справжній ренесанс. "Коли твій чоловік не може, поклич "чоловіка напрокат",- радять журнали, і жінки їм охоче слідують. Але ніякої "полунички" - "чоловіки напрокат" лише лагодять протікаючі колонки, стрижуть газони або забирають тещу з аеропорту.

Власне, служба "Чоловік напрокат" та відповідний сайт існує в Італії з 2007 року. Але відколи ассортимент послуг розширився, вона переживає справжній бум. Адже тепер "чоловіки напрокат" не тільки вішають світильники чи забивають цвяхи, але й можуть забрати дітей з плавання чи тещу з аеропорту. Або – супроводити на шопінг чи погуляти осіннім парком, розмовляючи про життя (бувають і такі запити!)

Все це – за 20-30 євро на годину. У разі, коли потрібні масштабні чи тривалі роботи, можна запросити індивідуальний кошторис. Він безплатний і ні до чого не зобов'язує.

Заснував цей сервіс автомеханік Джамп'єро Черіцца разом із сином, коли вони залишились без роботи. Набрати чоловіків виявилось легко, запитів було багато. Нині "чоловіки напрокат" є у багатьох містах Італії.

Як Джованні став "чоловіком напрокат"

Більшість працівників із веселковою емблемою "чоловік напрокат" на грудях – за фахом ремісники чи ремонтники. Отже, їхня допомога щодо дрібних домашніх робіт є цілком професійною. Майже всі одружені та мають двох-трьох дітей. У цьому сенсі синьор Джованні Еутіці з Рима, з яким поспілкувалась DW, є типовим. Він за фахом ремісник, і до цього працював сам на себе, не належачи ні до якої організації. Одружений і має двох дітей.

"Як я став "чоловіком напрокат"? Просто побачив оголошення, зателефонував синьору Черіцці, ми зустрілися, провели детальну співбесіду, і мене прийняли. За мною закріплена певна зона міста, і мені передають всі запити по ній. Я дуже задоволений, адже тепер працюю помітно більше, ніж раніше",- розповідає Джованні.

Головне – це подолати недовіру клієнтів. Адже не так просто впустити незнайому людину у свій дім. Але логотип "чоловік напрокат" тут допомагає, гарантуючи серйозність, веде далі ремісник. "А вже потім, коли клієнтки зі мною познайомились і почали розповідати про цей сервіс своїм родичкам та подругам, недовіра пройшла. Навпаки, у мені стали бачити свою "довірену особу".

Дружина "чоловіка напрокат" ставиться спокійно

В абсолютній більшості випадків синьору Джованні доводиться працювати за фахом – вішати полички, ремонтувати меблі, лагодити протікаючі колонки тощо. Але буває, що клієнтка просить піти заплатити замість неї комунальні послуги чи віднести важкі ковдри до хімчистки.

"А одного разу вийшло так, що я приїхав, відремонтував те, що мало бути відремонтоване, а потім синьора, якій важко виходити, пригостила мене кавою й захотіла просто порозмовляти зі мною, розповісти про своє життя. Мені не хотілося брати гроші за ту годину, яку я не працював, а просто її слухав, але вона дуже наполягала та ображалася, тому довелося взяти. Або інший випадок, коли подружжя – там був присутній і чоловік – наполягало на тому, щоб я залишився пообідати з ними. Цього не траплялося, коли я був просто ремісником. А тут – назва допомагає, викликає посмішку."

До речі, дружина синьора Джованні ставиться до його професії цілком спокійно. "За цей час вона звикла,- запевняє чоловік,- і знає, що моя єдина мета – це працювати. Тим паче зараз, у період кризи. До того ж, я переконаний: той, хто шукає, так би мовити, пригод, знайде їх і на цілком традиційній роботі. Це від характеру людини залежить, а не від назви професії."

Сервіс отримує добру рекламу

Якщо "чоловіки напрокат" майже завжди одружені, то серед клієнток половину становлять самотні жінки у віці від 30 до 60 років, а інша половина має чоловіків, які дуже зайняті по роботі або ж багато часу проводять у відрядженнях. Або, зізнаються клієнтки, просто не "у дружніх стосунках" із дрібним домашнім ремонтом. Як-от чоловік синьори Антоньєтти, яка є постійною клієнткою сервісу "Чоловік напрокат".

"Найперша робота синьора Джованні у моєму домі була досить величенькою – треба було відокремити дитячу кімнату від вітальні та зробити гардеробну, - згадує жінка. – Коли він прийшов, то я задала йому купу питань. У мене в голові було одне технічне рішення, але коли я його виклала, то Джованні з ним не погодився. І пояснив, чому саме буде краще зробити іншим чином. Зрештою, вибрала його варіант і ніколи не пожалкувала. Відтоді всі дрібні "чоловічі" роботи вдома я довіряю синьору Джованні."

Назву сервісу "Чоловік напрокат" синьора Антоньєтта вважає "симпатичною та дуже сучасною". Іноді жартує з подругами щодо того, що у домі щось зламалося, отже, має телефонувати своєму "тимчасовому чоловікові". До речі, деякі з подруг за порадою Антоньєтти також стали клієнтками цього новітнього сервісу.