Історія Марії, слухачки бізнес-школи SEA WEE

 Четвертий курс університету, в мирний час, можливо, Марії б і не спало це на думку, але через обставини дівчина замислилася про власну справу. І ця ідея з’явилася не просто так. 

Її дідусь та бабуся живуть у Новоселівці на Чернігівщині. Завжди багато працювали, дбали про власне господарство, доглядали, піклувалися, щоб усе в господарстві було до ладу. Мали великий яблуневий сад… Коли ж росіяни сунули на регіон, то їхній будинок та ділянка добряче постраждали: від посуду до побутової техніки. Зачепило й яблуні. На початку повномасштабного вторгнення саме там хотіли перебути, проте українські військові, які захищали тоді регіон, попередили, що для родини це буде вкрай небезпечно, тож вони переїхали в інше місце, але теж на Чернігівщині. Марія каже, щодо виїзду за кордон, то ніколи про те не думала, бо дуже любить своє рідне місто. Ділиться, щоразу, як виходить погуляти рідними вулицями, то для неї це насолода. А яку історію Чернігів має! Усе-таки найкраще бути там, де народився – резюмує дівчина.  

Марія вирішила, що хоче допомогти дідусеві та бабусі відновити їхній будинок. Разом поміркували, і так з’явилася ідея власної справи. Яблук багато, розповідає дівчина, такий цінний фрукт буквально пропадає, тож і вирішили, а чом би й ні – пастила, яблучні снеки – корисний перекус, якого не в кожному магазині знайдеш. Марія додає – крім допомоги рідним, перероблення врожаю, ще й самій хотілося розвиватися.

Дівчина навчається на комп'ютерного інженера, з першого погляду її майбутній фах і бізнес – зовсім не пов’язані, втім, вона подумала, що всі навички роботи з комп'ютером може залюбки використовувати у власній справі, приміром, щоб вести фінансовий облік, для просування через інтернет, є ідеї щодо онлайн-платформ.

Загалом для бізнесу все основне вже є – ділиться Марія. Приміщення своє, є підвал, тож загалом безпечно. Сировина є – яблуні родять щедро, попри все. За грантом отримала необхідне обладнання: холодильник, інфрачервону піч для сушення, також міксер-блендер, ножі, контейнери, щоб воно зберігалося в правильних умовах і обробка була на належному рівні. Тепер Марія міркує над назвою торгової марки і вже навіть дивиться на перспективи. У майбутньому не виключає, що винайматиме когось, щоб допомагали, та й користь від цього лише буде, бо й нині робочі руки в селі є, а робота є не завжди. А загалом хоче і далі працювати в цьому напрямку і розвиватися. Можна, приміром, поміркувати про якийсь незвичний асортимент, можливо, якісь нові смаки або навіть міксувати фрукти й овочі.

Марія дивиться на власну справу з різних боків. Дівчина каже, це для неї про самореалізацію, про зміну внутрішнього самопочуття, коли знаєш, що можеш допомогти і своїй родині, і податки сплачувати, а це вже підтримки економіки держави, її розвиток. Плюс для дівчини важливо, що її бізнес доволі екологічний, що немає шкоди для рідної землі, бо вона і так уже добряче постраждала від рук росіян.

Як зробити той перший крок у напрямку власної справи? На це дівчина відповідає, що так, сумніви були, вийде – не вийде. Та й ситуація в Україні непроста нині, підвести не хочеться нікого. Але вибору немає, треба діяти, не сидіти на місці, рухатися, тому... очі бояться, руки роблять.

Проєкт «Підтримка участі громадськості у відновленні стійкості громад Чернігівської та Київської областей» має кілька напрямків: виявлення та аналіз проблем, з якими внаслідок війни стикнулись ВПО, місцеві жителі та громади, грошова допомога, підтримка віддалених громад, соціально-економічна підтримка жінок, які втратили малий бізнес, та тих, хто втратив роботу через війну.