Ірландське право на аборт: свобода вибору чи злочин

Попри те, що в Ірландії дозволені одностатеві шлюби і в багатьох питаннях політика країни є досить ліберальною, вона залишається однією з небагатьох європейських держав, де неможливо зробити аборт за власним запитом. Разом із Польщею, Мальтою, Північною Ірландією та карликовими державами Сан-Маріно, Ліхтенштейном, Андоррою, Монако та Ватиканом.

Утім, скоро це зміниться: на останньому референдумі 66,4% громадян Ірландії висловились за те, щоб скасувати заборону на аборти в країні. Попри це, активна дискусія продовжується. Чому це питання настільки важливе для Ірландії, і як вплинуть результати референдуму на життя ірландок — розповідає Громадське.

Подорожі через море

Раніше в Ірландії вже проводили референдуми щодо права на аборт — у 1992-му та 2002 роках, проте безуспішно. Йшлося про скасування так званої «восьмої поправки» до конституції, яка гарантувала рівне право на життя матері та ненародженої дитини. Однак велика частина суспільства із цим не погоджувалася.

«Це питання для ірландського суспільства достатньо вагоме, адже зрозуміло, що передусім ідеться про права жінок на ухвалення рішення щодо свого тіла, — розповіла Громадському Тетяна Локоть, викладачка та дослідниця університету міста Дублін. — Про це свідчить і висока явка на референдумі — близько 65%. Дискутують не лише у феміністичних колах, а в суспільстві загалом».

Те, що в Ірландії були заборонені аборти, не означає, що ірландки їх не робили. Шукаючи, як обійти закон, вони найчастіше вирушали до Великої Британії та легально проводили процедуру там. Або ж намагалися дістати заборонені в Ірландії спеціальні хімічні препарати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Право на аборт: що треба знати про скандальний законопроект 6239

Нині питання знову актуальне. На думку Тетяни Локоть, цьому сприяли декілька факторів. По-перше, в Ірландії змінився уряд — тепер він молодший і прогресивніший. Зрештою, навіть прем’єр-міністр країни Лео Варадкар є представником ЛГБТ-спільноти.

По-друге, в останні декілька років зростала активність щодо проведення референдуму. Кампанія Repeal the 8th («Скасуй восьму» — ред.) триває вже досить довго, і щороку ставала все більш помітною. Поза тим, зросла кількість випадків, коли жінки страждали і навіть вмирали через те, що не могли зробити аборт, коли вагітність загрожувала їхньому життю.

Проти дозволу на аборти: «Любіть обох»

Перед референдумом в Ірландії надзвичайно активно розгорнулися кампанії як за, так і проти скасування восьмої поправки. За декілька тижнів до його проведення активісти навіть ходили по домівках і спілкувалися з виборцями, закликаючи всіх проголосувати. На цьому наголошували обидві сторони.

Попри те, що голосування вже відбулося, гострі суперечки продовжуються. Зокрема, противники абортів з кампанії «Любіть обох», кажуть, що продовжуватимуть акції та виходитимуть з протестами на вулиці.

«Учасники кампанії «НІ», які виступають проти скасування поправки, досить сильно тиснуть на емоції, — розповідає Тетяна Локоть. — Основне посилання — «ви вбиваєте дітей». Мені здається, що активісти кампанії трохи перебрали з емоційним напруженням, чим і відштовхнули від себе частину ірландців».

Аннамарі Кондрен — мати трьох дітей. На референдумі вона проголосувала проти дозволу на аборти. «Коли мені кажуть, що йдеться про право вибору жінок, то я запитую: право вибору чого? Вбивати своїх дітей? Чи право не вагітніти? Я гадаю, що передусім треба говорити про друге. Якщо ви не хочете вагітніти, або утримуйтеся від сексу, або використовуйте контрацепцію. Якщо так сталося і контрацепція не допомогла — що ж, прийміть відповідальність за наслідки своїх дій».

Аннамарі каже, що дуже засмучена результатом референдуму, адже не вірить, що він репрезентує всю Ірландію: «Я знаю багатьох жінок, які пішли на такий крок, і бачила, які травматичні наслідки це для них мало. І часто вирішували вони під тиском — здійснити аборт їх змушували чоловіки, сім’я, суспільство. Тож це не був їхній особистий вибір. Багато людей, що сказали «так», засліплені, як вони кажуть, «боротьбою за права жінок», проте не розуміють усього жаху цієї процедури».

За дозвіл на аборти: «Разом за «ТАК»

Кампанія, що закликала проголосувати «ТАК», тобто, за скасування поправки, стартувала пізніше за ідеологічних противників, і в багато в чому не була такою гучною.

Тетяна Локоть пояснює: «Активісти, що виступали за скасування поправки, підійшли до питання значно розважливіше і спокійніше. Вони казали про право жінок ухвалювати власні рішення, про те, що це приватна справа, яка, втім, іноді вимагає суспільної підтримки. Також вони наводили приклади людських історій. Послання цієї кампанії були різноманітніші, їх було більше, вони були виважені, позитивні та раціональні».

Дейдре Келлі, одна з активісток кампанії «Разом за “ТАК”», переконана, що надзвичайно важливо подолати суспільне таврування жінок, які зробили аборт. «Були декілька ключових елементів нашої кампанії. По-перше, багато жінок розповідали свої історії. Вони робили аборти, просто не в Ірландії. Подорожі до інших країн супроводжувалися соромом, болем і травмами. Ми хотіли надати їхнім історіям людське обличчя, відкинути містифікацію довкола них і в такий спосіб боротися зі стигматизацією абортів у суспільстві.

Протягом кампанії ми наголошували, що заборона не зупинить аборти. Жінки або робитимуть це нелегально, або виїжджатимуть за кордон, туди, де це дозволено.

Взагалі, це питання про повагу до жінок, про надання права вибору, про можливість не продовжувати вагітність, якщо на це є причини. Ми наполягали, що слід почати довіряти жінкам і дати їм можливість вибору задля майбутнього всього жіноцтва Ірландії».

Крім цього, Дейдре Келлі вважає, що на кону було й питання ірландського самовизначення: «Отримання належного медичного обслуговування — дуже важливе питання для жінок в Ірландії. Восьма поправка в конституції виникла через сильний вплив католицької церкви на ірландське суспільство. Важливо було домогтися скасування цього закону, щоб показати, що ми — прогресивна нація, яка рухається вперед. Щоб не дозволити віруванням впливати на розвиток охорони здоров’я в цілій країні».

Що зміниться тепер

Нині аборти в Ірландії дозволені лише тоді, коли це загрожує життю матері. Проте навіть у цьому випадку останнє слово — за радою лікарів, і на вердикт можна чекати дуже довго. Інколи процес ухвалення рішення тривав настільки довго, що жінка вмирала, або просто виїжджала за кордон і робила аборт там. У випадках зґвалтування, загрози ментальному здоров’ю жінки, у випадках аномалій розвитку плоду та через соціальні, економічні чи будь-які інші особисті причини аборти в Ірландії донині були заборонені.

Після результатів референдуму, восьму поправку повинні вилучити з конституції Ірландії. Це означає, що аборти в країні можна буде робити за запитом до 12 тижня вагітності. До 28 тижня вагітності — за висновком лікарів. Такі норми існують у більшості європейських країн, зокрема й в Україні.

Тепер міністерство охорони здоров’я Ірландії починає активні обговорення нового законодавства — роботу хочуть закінчити до початку літніх парламентських канікул. Якщо процес затягнеться, перенесуть і початок відпусток парламентарів. Вирішити питання влада Ірландії розраховує до осені.

Утім, на думку Тетяни Локоть, є ще один важливий ідейний аспект: «Ірландці не так здивовані результатом референдуму, як тим, наскільки більше людей проголосували за відміну поправки, ніж очікувалося. Їх було майже вдвічі більше за тих, хто проголосував проти. Адже виявилося, що загалом Ірландія набагато прогресивніша, ніж усі вважали».

Після ірландського референдуму в сусідній Північній Ірландії поновилися дискусії про легальний статус абортів — члени парламенту закликали Терезу Мей переглянути законодавство й зняти обмеження. Тепер залишається питання: чи стане приклад Ірландії поштовхом для змін і в інших європейських країнах.