Ірландія заговорила про аборти

На тлі дискусій про доцільність перегляду заборони абортів в Ірландії група активістів у Дубліні закликає підтримати право на життя ненародженної дитини:

“Ненароджена дитина має право жити. Право на життя – основне з прав людини. Це стосується і матері, і дитини”.

“Є намагання повернути аборти в Ірландію. У наших буклетах є вся необхідна інформація, аби люди схаменулись та донесли до депутатів, що Ірландії не потрібні аборти”.

Ірландія – країна с потужною католицькою традицією. У країні досі діє парламентський акт 1861 року, за яким аборт вважається злочином проти людини. Відповідно до Восьмої поправки, внесеної до Конституції країни 30 років тому відлік життя починається одразу після зачаття. З цього моменту ще ненароджена дитина вже вважається громадянином Ірландії.

Смерть 31-річної Савіти восени торік через відмову лікарів перервати її вагітність викликала гарячі дискусії. Жінка відчувала загрозу викидня і попросила лікарів зробити аборт, проте ті відмовили, пославшись на наявність у плоду сердцебиття. Жінка померла від сепсису.

Історія Савіти нагадала ірландцям про так звану справу “Х” 1992 року. Тоді 14-річна дівчина, вагітна у результаті зґвалтування, намагалась потрапити у Велику Британію, щоб зробити аборт. Генеральний прокурор звернувся до Верховного суду, аби домогтися судової заборони на подорож дівчини. Підліток відреагувала на це погрозою самогубства. Загроза життю дівчини змусила Верховний суд дати дозвіл на здійснення аборту у Великій Британії. Справа набула розголосу та призвела до 4 референдумів. Аборти не узаконили, але протидіяти подорожам ірландців за кордон заборонили.

Дозвіл на аборт у випадку погрози самогубства вагітної жінки досі є питанням на порядку денному ірландських депутатів.

На думку єпископа Майкла Сміта дозвіл на аборти в Ірландії неодмінно призведе до масових зловживань, як це відбувається в Англії:

“Якщо виходити з того, що погрози самогубства – це загроза життю жінки, то у нас буде як в Англії, коли два лікарі довгий час погоджувались на кожен аборт. Вони втратили контроль. В Англії був великий скандал, коли жінки приходили до цих лікарів вперше, а на них чекали вже підписані дозволи. Бо їм так було простіше. Ніхто не обстежував жінок, що хотіли зробити аборт. А це порушення закону”.

За статистикою 85% населення Ірландії – католики, більшість яких рішуче виступає за заборону абортів.

Тим часом прибічники самостійного вибору жінки щодо народження дитини стверджують, що заборона переривати вагітність не спинить жінок.

Понад 150 тисяч ірландок зробили аборт у Великій Британії з моменту узаконення там цієї практики у 1967 році.

Депутат Клер Дейлі вважає, що кожна невеличка реформа чи послаблення закону – це надія для прибічників права на аборт:

“Той факт, що Ірландія може дозволити аборт у деяких конкретних випадках загрози життю – це важливо і знаково. Саме тому церква та інші противники абортів так переймаються, хоча на практиці жінок, яких це стосується, можна на пальцях перерахувати. Але знаковість у тому, що дозволивши декілька абортів за певних умов, набагато легше дозволити їх і за інших умов. Опитування та дискусії показують, що для людей непросто обрати сторону. Це дуже складний вибір”.

Ірландці Джеймс та Аманда заснували групу підтримки права на аборт після того, як Аманді довелося перервати небезпечну вагітність у Великій Британії.

На 21 тижні вагітності лікарі сказали жінці, що плід деформований, та не зможе вижити за межами матки. Проте зробити аборт їй не дозволили.

Після довгих консультацій та пошуків рішення у власній країні подружжя вирішило, що єдиний можливий сценарій – “виїзний аборт”.

Подружжя поділилося своєю історією:

“Наше життя зламалось. Ми отримали результати аналізів, які підтвердили, що у плода синдром Едвардса.

Лікарі сказали нам, що плід помре під час вагітності. Або помре пізніше, під час пологів. Усе це через те, що його органи дійсно пошкоджені. Особливо пошкоджено серце”

Тут лікарі не мають права надати нам жодної інформації. Єдине, що ми від них почули – залиште все, як є, і чекайте, коли помре дитина, в утробі чи пізніше. Ми спробували дізнатись про варіанти переривання вагітності, ми ходили до благодійних організацій. Врешті-решт в Ірландській асоціації планування сім‘ї нам сказали, що найкраще – це поїхати до Англії. Там зможуть витягнути плід, і це найліпше рішення.

Ми прилетіли до Ліверпуля в понеділок увечері. Зупинились у дешевому готелі. У вівторок серце нашої дитини зупинили ін‘єкцією.

Потрібно було зачекати ще два дні до того, як з Аманди витягнули плід. Тож він з‘явився на світ лише у п‘ятницю ввечері.

Ми прокинулись наступного дня та пішли до сусідньої кімнати. Там лежала наша дитина. Вони її одягали. А потім нам довелось поїхати. Ми сіли у таксі та дістались до аеропорту, а об 11 вже полетіли. Наша дитина залишилась там. Це найболючіший момент. Смерть – це трагедія, що трапляється з людьми кожного дня. Але бути змушеними їхати з власної країни, щоб пройти через це… Так не можна!”

В той час, як інші подружжя у подібній ситуації сподіваються на зміну законодавства, парламентарі почуваються загнаними у кут. Чи наважиться прем‘єр-міністр Ірландії Енда Кенні на цей крок?

Представник групи прибічників заборони абортів вважає, що люди не пробачать прем‘єру таке рішення:

“Дуже складно відмінити закон після того, як його ухвалять. Тож основна наша робота має відбутись саме зараз. Ми маємо нагадати Енді Кенні та партії, що два роки тому вони пообіцяли людям захищати право на життя. Якщо вони порушать обіцянку, то люди цього ніколи не забудуть. А Енда Кенні, незалежно від того, чи покласть він край кризі, чи налагодить систему охорони здоров‘я, якщо він узаконить аборти, то запам‘ятається саме за це. Люди йому не пробачать”.

Захист репутації премєр-міністра або довгоочікуваний перегляд законодавства? Ніл Бехан з Ірландської асоціації планування сім‘ї вважає, що Ірландія готова до змін:

“Двадцять років тому на нашу асоціацію планування сім‘ї наклали штраф за продаж презервативів. Справа дісталась Верховного суду, адже йшлося про продаж презервативів без лікарського призначення. Користуватися презервативами у той час дозволялось лише подружжям. Тож над законодавством потрібно працювати. Я не думаю, що на консервативній Ірландії потрібно ставити хрест. Ми маємо достукатись до Європи. Європа має знати, що суспільна думка з цих питань в Ірландії кардинально змінилась”.

Наступного літа ірландський уряд голосуватиме за перегляд законодавства про аборти. Дискусії очікуються запеклі. Проте лише сам факт, що Ірландія заговорила про аборти – це вже не мало.