Інтерв'ю з Тетяною Козловою. Служба первинного соціально-психологічного консультування

 У рамках проєкту «Розбудова потенціалу жіночих організацій для запобігання та захисту жінок та дівчат від гендерного зумовленого насильства», що здійснюється Жіночим консорціумом України за підтримки International Medical Corps та фінансування USAID, ми і далі розповідаємо вам про громадські організації, мобільні бригади, притулки тощо, які працюють у сфері запобігання гендерно зумовленому насильству. 

Торік на Чернігівщині при Комунальному закладу "Варвинський центр соціальних служб" було створено Спеціалізовану службу первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або ГЗН. Служба надає разові або періодичні консультації постраждалим особам щодо заходів реагування на випадки домашнього насильства або насильства за ознакою статі. У разі потреби направляє постраждалу особу до відповідних профільних установ, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству.

Також діє Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або ГЗН, ідеться про надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики відповідно до їхніх потреб.

Як розповіла нам директорка закладу - Тетяна Козлова, - натепер у них працюють троє фахівців: керівник, практичний психолог та спеціаліст із соціальної роботи. 

Поштовхом для створення Служби, - каже пані Тетяна, - стало розуміння того, що наші показники щодо роботт з ГЗН - це лише верхівка айсберга, є куди рухатися, фактична картина цього явища у громаді має латентний характер. Тож хотілося вийти на якісно новий рівень у роботі. Ідеться про консультування, медіацію, посередництво, екстрене втручання, в нових якісніших умовах для отримувачок.

Натепер головне завдання Служби - надати психологічну підтримку постраждалим, стати для них ресурсом до зміни свого життя, набуття незалежності, впевненості, зміни життєвих стереотипів. І пані Тетяна вже помітила позитивну динаміку звернень, зокрема збільшення кількості осіб цільової категорії порівняно торік - учетверо. 

Найчастіше звертаються жінки різного віку, статку, статусу, трапляється, коли страждають і чоловіки. Водночас пані Тетяна звернула увагу на ще одну проблему, що залишається невирішеною, - це проблема роботи з кривдниками, особливо в сільській місцевості.  Не кожна постраждала хоче залишати свій дім, поїхати в спеціалізований заклад, тож практика шелтерів не завжди працює у віддалених від обласних центрів громадах. А затримання кривдника на 2-3 години не убезпечує клієнтів від нещасних випадків у майбутньому. Тож пані Тетяна переконана - паралельно слід провадити системну роботу з кривдниками.