Індія: танцями проти гендерної дискримінації

“Dancing Queens” – найуспішніший в Індії трансгендерний танцювальний колектив. Їхня студія – у Мумбаї, але гастролюють вони по всій країні. Група використовує свою популярність в тому числі для захисту прав інших людей у такому ж статусі.

Два роки тому Верховний суд Індії визнав існування третьої статі, що викликало схвалення правозахисних організацій. Це прибрало деякі правові перепони, але консервативне індійське суспільство і надалі відторгає трансгендерів.

Урмі Жадхав, співзасновник Dancing Queens:
“Із кожним кроком ми відчуваємо спротив. Можна вдягти сарі, але тебе все одно ніколи не назвуть жінкою, будуть вважати третьою статтю. Ми змушені захищати свою ідентичність, своє єство. Зустрічатися із подібною дискримінацією – це не дуже легко”.

Співзасновник групи каже, що, на жаль, трансгендери потерпають не лише від дискримінації, але й від насильства. Dancing Queens використовують свої шоу, щоб змалювати ситуації, у які потрапляють представники їхньої спільноти. Одна зі сцен про те як мати дізнається про гендерну орієнтацію своєї дитини.

Абхіна Ахер, член Dancing Queens:
“Із часом насильства додалося, а от можливостей працевлаштування – ні. Тож, щоб там Верховний суд не вирішив, це лише на папері, у житті нічого не змінилося”.

Однакову із Dancing Queens мету має індійська культурна лабораторія Ґодреж – експериментальний простір, який демонструє, що означає буди індійцем, але при цьому бути сучасним. Тут організовують заходи, присвячені питанням сексуальності, гендерної належності та рівності прав для ЛГБТ-спільноти. Засновник лабораторії Пармеш Шахані більш оптимістичний:

“Я думаю, скоро ми побачимо багато змін, побачимо як представники ЛГБТ-спільноти вільно ходять на роботу, як компанії на кшталт нашої запускають подібні проекти. Скоро ви побачите, що набагато більше геїв, трансгендерів стануть відкрито заявляти про себе на роботі. Я думаю, що зміни насуваються”.

Створені як частина мумбайського гей-параду 2009 року, “Dancing Queens” не припинили свого існування, тому що у частини індійського суспільства існує запит на те, щоб рішення Верховного суду залишалося не лише на папері.