«Щаслива, що живу в цій країні»: історія випускниці бізнес-школи Sea-Wee

 Працювати на землі – то велика любов і насолода для Жанни Дунаєвої. Жінка розповідає, цим займалася до війни, мала від того задоволення, і виходило то в неї завжди добре. Бо обробляти землю треба лише з любов’ю, інакше праця не піде. Вирощувала овочі, фрукти, ягоди, а потім переробляла – сушила та заморожувала. За освітою пані Жанна економіст, навчалася у Києві, після навчання все будувала сама – свій бізнес, побут, мала квартиру, будинок, машину. Бізнесові питання вирішувала вправно, бо завжди була цілеспрямованою, наполегливою і впевненою у власних силах.

Так було до лютого 2023 року. Будинок пані Жанни розташований біля в’їзду до Чернігова, це немов ворота до міста – розповідає вона. І коли російська армія сунула на місто, її будинок і сусідські опинилися під прицілом ворога. «Ми віддали свої будинки, щоб росіяни не зайшли у Чернігів», - розповідає жінка. Армія росії зруйнували все вщент: хату, теплиці, де вирощувала продукцію, квартиру. Проте пані Жанна зауважує: можна спалити майно, проте не можна спалити наші душі, жінка впевнена, все відбудує і відновить. Важко було повертатися на руїни, шукати під купами попелу і сміття цибулю та часник, які посадила на зиму. Але брала себе в руки, не озиралася на руїни, а знаходила те, що вижило, прибирала, згрібала все, бо земля має бути чиста. Українська земля завжди чиста, доглянута з любов’ю. Перше, що купили, - це була косарка для трави. Причепурювали з чоловіком ділянку, щоб було гарно, бо українська земля має бути чистою. І першої ж весни посадили просто все. Хай і будинку нема. Вирощування, піклування про землю витягує з депресії – каже пані Жанна, коли працює, не думає про болісне.

На проєкт Жіночого консорціуму пані Жанна подалася, щоб усе відновити, каже, хоче й надалі займатися тим, що любить понад усе. Коли дізналася про таку можливість, подумала, що то для неї шанс, це й підбадьорило. Жінка вдячна команді проєкту, що підказували, допомагали, підтримували. «Завдяки проєкту я не просто отримала обладнання, я здобула такі необхідні для мене знання, тепер я знаю, що розвиватимуся сама, розвиватиму свій бізнес», - каже пані Жанна. Це все спонукає жінку не зупинятися і рухатися далі. «Дякую, що ви не дали збожеволіти», - це її слова…

Тих, хто сумнівається, чи подаватися на такі проєкти, жінка підбадьорює, мовляв, потрібно просто пробувати. Ментори направлять, допоможуть, підкажуть. Вчитися ніколи-ніколи не пізно, лише не треба не впадати в депресію, в жодному разі. А треба йти до людей, бо люди в нас найкращі, - наголошує вона. І додає: «Я щаслива, що живу в цій країні, що поруч люди, яким не байдуже, просто звертайтеся до них і вам допоможуть».

Матеріал створено у рамках проєкту Жіночого консорціуму України «Своєчасна та належна допомога та підтримка населенню, яке постраждало від війни»