«Мовчазна книга»: коли мовчання красномовніше за слова
Цієї весни Жіночий консорціум реалізував неймовірно цікавий проєкт для підлітків та педагогів. Ідеться про таке доволі нове соціокультурне явище, як «Мовчазна книга». Учасники проєкту спочатку вивчали, що це за явище, а потім самі створювали власні мовчазні книги.
Нагадаємо, що «Мовчазна книга» - це історія в картинках, що може бути створена у різних техніках, не лише малюнками. Головна умова – присутність головного героя і його історії.
«Це був новий досвід для мене, ніколи не думала, що буду таким займатися. Це дуже цікаво, неймовірні враження, мені дуже сподобалося!» Такими враженнями від проєкту зі створення мовчазних книг ділиться 14-річна Уляна.
Як розповіла дівчина, її «Мовчазна книга» - фантастична історія про малого іншопланетянина на ім`я Снумпт, насправді актуальна і повчальна для багатьох землян різного віку. Малий Снумпт вперто шукає свого щастя, через що відмовляється виконувати прохання мами про допомогу, тікає з дому, але ніде на планеті не знаходить щастя. Наприкінці історії Снумпт розуміє, що саме мамина усмішка і мамині прохання і є його справжнє щастя, яке щодня поруч із ним.
На думку Уляни, людям теж варто розуміти, що щастя – не щось глобальне, велике і невідоме, а те, що поруч. Просто це треба побачити і зрозуміти.
«Мені дуже-дуже сподобалося! Це цікавий досвід, я ще пишу прозу і поезію, і спробувати щось нове було цікаво. Було місцями важко, бо я не дуже вмію малювати, але я знайшла вихід - зробити аплікацію», - розповідає ще одна учасниця проєкту - Султаніє.
За словами дівчини, її «Мовчазна книга» - про особисті кордони. Головна героїня – троянда, у якої немає колючок і тому всі порушують її особисті кордони. Але інша троянда, у якої є колючки, дарує подрузі колючки і тепер особистий простір героїні завжди захищений.
Султаніє зізнається, що дуже нервувала на початку проєкту, адже не вміє малювати. Однак саме робота над «Мовчазною книгою» показала: вихід завжди можна знайти, а до всього у житті треба ставитися простіше і легше.
Юля, майбутній психолог, вважає, що «Мовчазна книга» - чудовий інструмент для роботи з тими людьми, які самі не можуть визначити і висловити проблеми, що їх турбують.
«Коли людина створює, або просто описує «Мовчазну книгу», вона фактично розповідає свою історію, яку бачить на цих малюнках. А бачить вона те, що її найбільше тривожить. А ще у «Мовчазній книзі» можна вигадати позитивний фінал, який покаже, що за будь-яких життєвих обставин можливий позитивний сценарій», - розповідає Юля.
Сама вона створила «Мовчазну книгу» про дівчинку, яка плаче і яку ніхто і ніщо не може заспокоїти чи втішити. Врешті у калюжі із сліз дівчинки з`являються кумедні жабенятка і дивлячись на них, дівчинка перестає плакати. За словами Юлі, її «Мовчазна книга» про те, що емоції не можна зупинити, приховати чи табуювати. А коли вони вийдуть назовні, у житті обов`язково знайдеться позитив.
«Я дуже задоволена цим досвідом, і роботою з викладачами, і спілкуванням з однодумцями», - каже Юля.
Курси із вивчення і створення мовчазних книг, окремо для дорослих і окремо для підлітків, відбувалися в межах проєкту «Синергія дитинства задля дитинства», який Жіночий консорціум України реалізує за підтримки БІСЕ (Міжнародне католицьке бюро у Франції).
Дослідження показують, що книги без слів полегшують вираження емоцій та власних думок у непрямій та абстрактній формі, дають впевненість та надію на майбутнє і багато іншого.
А у ситуаціях збройних конфліктів і насильства «мовчазні книги», зокрема, розповідають про важливість прийняття та оцінки як позитивних, так і негативних аспектів реальності і самих себе.
Джерело: Жіночий консорціум України 26 квiтня 2023