Жінки чи чоловіки - хто керує фірмами в Німеччині?

У великих німецьких компаніях серед членів наглядових рад жінки-менеджерки - все ще не надто поширене явище. Але на щабель нижче в управлінській ієрархії ситуація виглядає краще, а це означає, що нестачі в потенційних претендентках на високі посади немає. Такого висновку дійшла консалтингова компанія Boston Consulting Group (BCG), проаналізувавши ситуацію у 100 найбільших німецьких компаніях зі статусом публічних, тобто тих, акції яких обертаються на фондовому ринку.

Серед керівників середньої ланки в цих компаніях кожна п'ята - жінка, а на найнижчій сходинці в піраміді управління жінок трохи більше - 23 відсотки. Це вдвічі більше, ніж у вищому керівництві: на найвищій сходинці управління найбільших німецьких фірм лише кожен десятий менеджер - жінка. На жаргоні бізнесконсультантів середній і нижній рівні менеджменту називають "трубопроводом талантів" (aнгл. Pipeline). "У цьому "трубопроводі" достатньо жінок, які могли б зайняти топпозиції", - зазначає Ніколь Фоґт (Nicole Voigt), директорка-розпорядниця BCG.

У Німеччині ще кілька років тому поставили собі за мету зробити топменеджмент приватних підприємств більш "жіночним". Але поки що, за даними бізнесаналітиків, зрушення відбуваються дуже повільно. За останні три роки серед вищого керівництва німецьких концернів жінок стало лише на три відсоткових пункти більше. За такої швидкості кількість чоловіків і жінок серед топменеджерів у Німеччині вирівняється лише до 2050 року, зазначається в дослідженні BCG.

Жінки-топменеджерки: ситуація в Європі

Аналітики також склали своєрідний рейтинг європейських країн за кількістю жінок на керівних посадах у 50 найбільших компаніях країн. Серед 27 держав Євросоюзу чітко лідирує Східна Європа. У Румунії та Естонії бізнеследі складають 32 відсотки співробітників вищої ланки. У Литві та Болгарії - 30 відсотків, У Латвії - 29 відсотків. А ось Німеччина - майже у хвості: вона розділяє з Хорватією 24 місце рейтингу. Перед ними - Чехія, після них - Австрія і Люксембург.

У топменеджменті деяких німецьких компаній навіть спостерігається зменшення частки жінок. Якщо взяти 30 провідних компаній з біржового індексу DAX, то у порівнянні з минулим роком на верхівці піраміди управління стало на шість жінок менше. Інше дослідження, проведене нещодавно німецько-шведським фондом AllBright, продемонструвало, що від початку пандемії COVID-19 частка жінок на топпозиціях у німецьких фірмах знизилася. Яскравий приклад - компанія SAP, виробник програмного забезпечення для управління підприємствами. У 2019 році її вперше очолила американка Дженніфер Морган разом із німцем Крістіаном Кляйном (Christian Klein).

Морган увійшла в історію як перша жінка на чолі концерну з індексу DAX. Однак через пів року її контракт був розірваний. З огляду на пандемію було ухвалене рішення, що відповідальність за дії керівництва концерну має бути "сильною і однозначною", і цю відповідальність зосередили на особі Кляйна.

При цьому силу керівних команд експерти вбачають саме в різноманітті їхнього складу. "Компанії, серед корпоративних цінностей яких - різноманіття, більш успішні й інноваційні", - зазначає Ніколь Фоґт із BCG. За її даними, операційний прибуток таких фірм вище на дев'ять процентних пунктів.

Більше жінок - більший успіх?

Але чи залежить економічний успіх безпосередньо від кількості жінок серед керівників бізнесом? "Емпіричних доказів цьому поки що немає - ані в один, ані в інший бік. Найчастіше передчасні висновки роблять на оcнові статистичного взаємозв'язку", - говорить Катаріна Вроліх (Katarina Wrohlich) в інтерв'ю газеті FAZ. У Німецькому інституті економічних досліджень вона керує напрямком "Гендерна економіка". У випадку даних про ситуацію в топменеджменті у різних європейських країнах також широкий простір для інтерпретації. Румунія і Болгарія за кількістю жінок входять до топ-5, але економіку цих країн не можна назвати успішною. І навпаки: у Люксембургу - однієї з найбагатших держав світу - у рейтингу BCG, складеному на основі даних Європейського інституту гендерної рівноправності (EIGE), найгірший результат.

І все ж показники Німеччини в порівнянні з іншими країнами доволі невтішні. Ситуація з жінками-керівницями в німецьких компаніях гірша, ніж у фірм у скандинавських країнах або, наприклад, у Франції. Так, у мюнхенській компанії Sixt, яка надає послуги прокату автомобілів, топуправлінці - тільки чоловіки, і офіційної мети зробити склад наглядової ради змішаним поки що немає. При цьому є чимало жінок, у яких є амбіції й керівні здібності, визнає в інтерв'ю DW один з менеджерів сімейного підприємства Александер Сікст (Alexander Sixt): "Однак загальні умови для жінок часто непривабливі, а іноді й зовсім не дозволяють поєднувати сім'ю і кар'єру".

Автори дослідження Boston Consulting Group закликають політиків сприяти покращенню умов для жінок. Серед конкретних пропозицій - прозорість інформації про частку жінок у керівництві на різних рівнях менеджменту, податкові пільги для моделі зайнятості "джоб-шерінг", коли функції однієї посади розділяють на двох осіб, що працюють на неповну ставку, право на віддалену роботу і законодавчо закріплена жіноча квота.