Жінки-джихадистки: яка доля очікує на них?

Хаят Бумеддін, 26-річна подруга Амеді Кулібалі, що розстріляв відвідувачів кошерного супермаркету в Парижі у січні. Таких жінок, що приєднуються до джихаду, стає дедалі більше. Доволі часто вони – дуже молоді, європейки і не лише. Це доволі новий феномен серед радикальних ісламістів, зокрема “Ісламської держави”, які відомі своєю ненавистю та огидою до жінок, що беруть в руки зброю.

Незважаючи на пропагандистське відео, на якому жінки стріляють у тренувальних таборах ісламістів, насправді мало хто з них потрапляв у загони бойовиків.

На заході жінок намагаються рекрутувати через інтернет. Дівчатам обіцяють краще життя, гроші. Вони часто не мають жодного уявлення про реальну роль, яку будуть відігравати у цій війні, через “промивання мізок”. Розповідає француз Джонатан, чия неповнолітня сестра доєдналася до джихаду в Сирії:

“Вона сказала, що не розчарована, вона розповідає де вона, що з нею все добре, що вона не хоче повертатися, як все там красиво. Я не знаю, я не розумію.”

За цим феноменом важко прослідкувати через неконтрольованість соціальних мереж та груп, в які проникає “Ісламська держава”. Головна мета набору жінок полягає у тому, щоб вони народжували дітей – майбутніх бойовиків. І щоб вони виховували цих дітей у відповідному дусі та середовищі.

Сам феномен жінок-терористок не новий. Жінки-камікадзе існують вже давно. В Іраку, Палестині, чи як-от “чорні вдови” під час теракту у театрі на Дубровці у Москві в 2002 році.

У Європі правоохоронці періодично організовують рейди і заарештовують людей (Іспанія, Франція і інші), що керують рекрутинговим процесом. Часто таким нареченим “джихадистів” – усього 14-15 років. Їх можуть згодом насильно видавати заміж, вони також стають жертвами домашнього насильства.

Поговорити про те, що змушує західних жінок приєднуватися до бойовиків “Ісламської держави” в Сирії та Іраку Євроньюз запросив до студії Мію Блум, професора з досліджень безпеки з університету Массачусетса та автора книги про обличчя жіночого тероризму.

Євроньюз:

“Наразі з‘являється дедалі більше освічених молодих європейських жінок, розгніваних конфліктом в Сирії, що приєднуються до “Ісламської держави”. Що саме штовхає їх на шлях екстремізму? Чи в них такі ж самі причини, що й у чоловіків?”

Міа Блум:

“Жінки, що приєднуються до терористичних організацій, а я вивчаю їх два з половиною десятиріччя, мають глибоку мотивацію. Схоже, що різниці між чоловіками та жінками немає. Утім, досить часто описують, що жінки керуються емоціями чи прагненням помсти. Водночас чоловіки більше мотивуються через ідеологію, релігію чи політику.

Я проаналізувала, що чоловіки та жінки упродовж життя знаходять мотивацію через усі ці фактори, але в різний час”.

Євроньюз:

“Молодих дівчат на заході часто рекрутують через інтернет прямо з їхніх спалень. Ви порівняли це з сексуальним розбещенням. Чи можна з цим щось вдіяти?”

Міа Блум:

“Діти, що потрапили під вплив педофілів та сексуальних збоченців, згодом повільно потрапляють і під вплив сексуального контенту чи порнографії. Діти у випадку з “Ісламською державою” спочатку відривають голови лялькам, дивляться відео про відрізання голів, аж поки не стають свідками справжньої страти.

Тож тут присутній процес зменшення чутливості, але спочатку йдеться про створення довіри як приманки. Тож спочатку ці 14-16 річні дівчата не спілкуються на пряму з 30-річними чоловіками. На контакт з ними виходять 20-річні дівчата, на котрих ті можуть покластися. Тож вони відкриваються їм. Цей процес аналогічний до сексуального розбещення он-лайн.

Євроньюз:

“ІДІЛ доклала зусиль, щоб використовувати соціальні мережі для рекрутингу. У чому тут різниця між ними і іншими екстремістськими групами?”

Міа Блум:

“ІДІЛ використовує он-лайн контент та соціальні медіа набагато краще, аніж “Аль-Каїда” чи навіть “Тигри Тамілу” на Шрі-Ланці. Усі ці групи були кмітливі щодо застосування медіа простору. Зараз соціальні медіа виглядають набагато інтерактивнішими. Там є більше простору для спілкування. Рівень складності набагато більший, і, звичайно, багато що з цього робиться англійською мовою, щоб вийти на англомовну аудиторію, з молодіжними гаслами, а також через платформи Twitter, Ask.fm та Facebook. Тож тепер з‘явилися нові інструменти, у порівнянні з простими соціальними платформами, які раніше використовувала “Аль-Каїда”.

Євроньюз:

“У нас на руках є переклад документу, що слугує маніфестом для жінок, які живуть за правилами “Ісламської держави”. Згідно з ним, жінок просять підвищувати свою роль в суспільстві через продовження роду.

Наскільки це романтичне уявлення про материнство відображає реалії життя в “Ісламській державі”?

Міа Блум:

“Я думаю, що цей документ склали не для англомовної аудиторії, бо він повністю суперечить ідеалізованій діснеєвській версії, яку “Ісламська держава” змалювала для жінок з Британії, Канади, Австралії: “дивовижне життя, Ви можете тут отримати все, що треба, про Вас подбають. Це захопливе життя, і Ви можете до цього долучитися.

Водночас документ арабською мовою чітко пояснює, що Вас видадуть заміж, Ви не зможете виходити з дому, але Ви все одно зможете робити в халіфаті більше, ніж у вашому суспільстві.”

Євроньюз:

“Як можуть західні країни протидіяти пропаганді ІДІЛ?”

Міа Блум:

“Наприклад, у Твіттері я бачила висловлювання британського джихадиста про те, що він хотів стати сміливим мучеником, а натомість він чистить туалети. Потрібно, на мою думку, коли ці розчаровані бойовики повертаються, щоб вони публічно говорили до людей, які тільки туди збираються, і сіяли серед них зерно сумніву”.