Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

У Самарі жінці відмовили у роботі за фахом, бо "вона жінка"

В одному з самарських судів розглядається позов Світлани Медведєвої до Самарського річкового пасажирського підприємства (СРПП), де її відмовилися прийняти на посаду моториста-матроса, тому що вона - жінка. Позивачка закінчила Самарський річковий технікум, їй присвоєна кваліфікація «моторист-матрос», що дозволяє претендувати на цю вакансію.

Роботодавець відмовляє в прийомі на роботу, посилаючись на постанову уряду «Про затвердження переліку важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці ...», яка містить 456 спеціальностей (включаючи, наприклад, теслярів, слюсарів, водолазів і тих, хто обслуговує биків і жеребців-виробників).

При цьому до списку заборонених для жінок професій є примітка: роботодавець може приймати рішення про застосування праці жінок на роботах (професіях, посадах), включених до цього переліку, за умови створення безпечних умов праці.

Тобто заковика в тому, що роботодавці відмовляються приводити робочі місця у відповідність зі стандартами безпеки. І воліють використовувати працю чоловіків, тому що їм не забороняється ризикувати здоров'ям.

Зауважте, депопуляція (скорочення чисельності населення) в Росії відбувається в основному через надмірну смертність чоловіків працездатного віку. Тому безпечні умови праці - один з реальних шляхів підвищення якості та тривалості життя чоловіків. І одночасно один з шляхів до викорінення дискримінації жінок у трудовій сфері.

Часто задають питання: «Навіщо жінкам право працювати в шахті або на підйомному крані?» Потім, що це - робочі місця.

В Росії третину сімей очолюють жінки. Вони є годувальниками, тобто утримують дітей і старих батьків. Заборона працювати за однією з професій зі списку в населеному пункті, де інших робочих місць немає, означає злидні для жінки та членів її сім'ї.

А головне, російські закони прямо забороняють дискримінацію за ознакою статі.

Зокрема, стаття 3 Трудового кодексу РФ говорить: кожен має рівні можливості для реалізації своїх трудових прав, ніхто не може бути обмежений у трудових правах і свободах або отримувати будь-які переваги незалежно від статі (...) або від інших обставин, не пов'язаних з діловими якостями працівника. Стаття 10 ТК РФ також передбачає, що міжнародні договори РФ є складовою частиною правової системи країни. Тобто, якщо російський правовий акт суперечить міжнародному, застосовуються правила міжнародного договору. Відповідно, роботодавець зобов'язаний створювати безпечні умови праці і приймати жінок на роботу нарівні з чоловіками.

 


Джерело: metro 20 серпня 2012


Тегигендерна нерівність,   права жінок,   дискримінація жінок,   сегрегація

Додати коментар   Коментарi (0)

НАШІ ПРОЕКТИ

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми

 

Гуманітарна допомога в Сумській області родинам внутрішньо переміщених осіб

Сумщина – один із тих українських регіонів, що дуже потерпає від агресії РФ, чия армія обстрілює прикордоння регіону практично щодня. Як наслідок обстрілів – відсутність електрики, тобто світла і тепла, що особливо взимку є неабиякою проблемою, особливо для родин із дітьми. Саме тому Сумщина під пильною увагою нашої команди, бо попри все регіон ще й приймає внутрішніх переселенців.
 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.