У 2012 році права людини стали вивіскою для держави

За спостереженнями правозахисників, у 2012 році влада звернула увагу на права людини. Держава задовольнила вимоги ЄС, ОБСЄ та решти міжнародної спільноти тією мірою, якою це не суперечить її політичним та економічним інтересам. Ситуацію правозахисні організації характеризують так: «ложка меду в бочці дьогтю».

“Солодкими” реформами стали новий Кримінальний процесуальний кодекс, закон про громадські об’єднання, закон про благодійництво, формування національного превентивного механізму у форматі “омбудсмен+”, створення системи безоплатної правової допомоги та інші. Позитивно експерти відзначили і роботу нового омбудсмена.

Якщо нові прогресивні закони запрацюють і будуть виконуватися повністю, то у деяких сферах є шанс на позитивні зміни.

Але поточна ситуація з правами людини в Україні залишається складною, а в окремих напрямах суттєво погіршується.

Невдалими виявилися податкова, пенсійна і медична реформи, що призводить до численних порушень прав людини.

Занепокоєння правозахисників викликають свобода слова та інформації, судова влада, ситуація з мирними зібраннями, соціально-економічні права.

«Жодна резолюція ПАРЄ… щодо судової реформи не була виконана. Наше правосуддя залишається цілком залежним і загалом несправедливим… Це мабуть, наша головна вимога… Без правосуддя захист прав людини неможливий! Ще блаженний Августін у 4 ст. н.е. сказав, що держава без незалежного і справедливого правосуддя – це не держава, а зграя розбійників», - заявив Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, на прес-конференції в Інтерфакс.

Новий Кримінальний процесуальний кодекс має сприяти екфективному розслідуванню за скаргами на катування. Щоправда, і зараз не всі його статті відповідають Конвенції ООН проти катувань. Також під питанням є виконання положень нового кодексу. Але правозахисники підкреслюють прогресивність нового КПК.

«Зараз кримінальне правосуддя перебуває у дуже важкому стані. А будь-яку систему, яку реформують, її лихоманить, бо багато діячів не розуміють ані ідеології, ні концепції нового кодексу. Циркулюють певні думки, що треба відкинути те, що було зроблено у 2012 році, і повернутися до усталених традицій і практик. Хочу наголосити, що це найнебезпечніший сценарій, який може бути у цьому випадку! Ми так повернемося… на 50 років назад… Проблеми просто будуть законсервовані… Зараз був би доречним меседж з боку високопосадовців, що повернення до старого не буде. Будь ласка, діячі кримінального судочинства, звикайте працювати у нових умовах», - сказав Аркадій Бущенко, виконвчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Права жінок та гендерна дискримінація, права дитини, домашнє насильство, торгівля людьми – теми маргінальні для правозахисного руху – сказала Катерина Левченко, президент Ла Страда-Україна.

Водночас саме ці теми стають предметом суспільних дискусій і маніпуляцій. Ідеться, зокрема, про міждержавне усиновлення, право дитини на проживання у родині.

«Багато дискусій було навколо права дитини на висловлення власної думки. Це право закріплене Конвенцією ООН про права дитини. Минулого року у лютому був відкритий до підписання факультативний протокол до Конвенції про права дитини, який стосується процедури подання індивідуальних скарг від дітей. Але замість того, щоб думати, як ратифікувати цю конвенцію, підготувати законодавство… Проводилися протилежні інформаційні кампанії, що будь-яка скарга від дитини є порушенням прав на цілісність сім’ї, руйнування традиційних українських цінностей. А на відкриту з 1 січня цього року національну дитячу гарячу лінію за два місяці було більше 4 тис. звернень від дітей», - розповіла Катерина Левченко.

Одним із здобутків минулого року стала поява національного превентивного механізму при омбудсмені за участі громадських організацій.

«Наскільки я знаю, державного фінансування під цей механізм немає і не було в минулому році. Це порушує факультативний протокол до Конвенції проти катувань, оскільки там прямо передбачено, що держава має фінансувати. Поки що вдається за рахунок неурядових джерел фінансування (Інститут Відритого суспільства (Будапешт), ПРООН , МФ Відродження, ОБСЄ - ред.), вже розпочати щось робити. Не можу сказати, що це масштабно… Але зараз відбувається відпрацювання технології, методології, критеріїв, набір і навчання моніторів, які згодні їздити у місця несвободи», - розповів Аркадій Бущенко.

2012 запам’ятався законами і законодавчими ініціативами, що порушують права людини.

До таких належать шість законопроектів, поданих Юрієм Мірошниченком, представником президента в парламенті, що запроваджують адмінреформу. Така реформа, за словами, правозахисників порушує права інвалідів, віруючих, загрожує екологічним правам, ліквідовуючи територіальні управління охорони навколишнього середовища Мінекології.

Несхвалення правозахисників отримали "мовний закон" і закон про держзакупівлі, які депутати проголосували в один день.

Яскравим прикладом став закон про біометричні паспорти, що порушує Конституцію і закон про захист персональних даних, право на приватність.

«Ми не розуміємо, що закон може бути небезпечним. Верховенство права означає, що Конституція… фактично блокує законодавчу гілку, якщо та робить загрози для прав і свобод… Те, що над законами має бути якийсь обмежувач і що цей обмежувач - Конституція… Це для нас мало не новина!.. У нас це не визнається ані академічно, ані політично, ані практично», - констатував Всеволод Речицький, член Конституційної комісії.