Татусі-черкащани поділилися досвідом партнерських пологів

Ейфорія, сльози, радість, полегшення, “амнезія” і прострація – так черкаські чоловіки реагують на появу малюка під час партнерських пологів. В ці моменти емоції зашкалюють настільки, що чоловіки забувають, як робити елементарні речі. Черкаські татусі розповіли "in.ck.ua" про їхні переживання у найщасливіший день у житті, як вони допомагали жінкам народжувати, та чи змінилися стосунки в сім’ях після партнерських пологів.

Лікарі говорили: побуваєш на пологах – станеш імпотентом

Сім’я Борисових була другою у Черкасах, яка спробувала партнерські пологи. Заради цього подружжю довелося пройти справжнє пекло: чоловіка відмовляли, виганяли з кабінету акушерки, лякали, що стане імпотентом, та вимагали цілу низку аналізів. Проте Андрій Борисов переконує: щастя бути татом з перших хвилин життя дитини того варте. Чоловік таке щастя пережив уже двічі.

- Досвід партнерських пологів ми переймали аж з Америки. У подруги чоловік приїхав зі Штатів, і вони вирішили народжувати разом. Ми дізналися про їхній досвід і теж вирішили бути разом під час пологів. Тим паче, дружина боїться залишатися з лікарями сам на сам. Звісно, без її прохання сам я не став би пропонувати. Важливо, щоб і жінка була до цього готова, - розповідає військовий Андрій Борисов. - Коли прийшли разом в жіночу консультацію, дільнична акушерка вигнала мене з кабінету, сказавши, що мені там робити нічого. Ми були недосвідченими й не знали, що маємо на це право, тож не сперечалися. Перед пологами попросили здати мазки на стафілокок, аналіз на сифіліс, гепатит В і флюорографію, а також кров на донорство. Лякали, що втрачу свідомість, інтерес до жінки, взагалі можу імпотентом стати.

- Казали: "Навіщо вам туди? Там кров і крики!". А я відповідаю: "А як вона руку зламає, і теж кров буде? А як захворіє, і її знудить? Що тоді? Розлучатися?" Дружині не дозволяли багато ходити, "прив’язали" до крапельниці, не давали пити. Я був поруч, розповідав історії, анекдоти, підбадьорював. А коли почалися потуги, лікарі якраз пішли у своїх справах. Я побіг їх кликати, а вже за 20 хвилин народилася Соня. З молодшою дочкою все було інакше. Я увесь час був поруч. Ми одразу попередили – без крапельниць, і щоб лікар не підходив без зайвої потреби. Всі посміялися, але так і було. Лікар всього декілька раз підійшов, поміряв тиск і серцебиття, був поруч, але просто контролював процес, - заначив Андрій Борисов.

- Коли тримав малих на руках, обидва рази захоплювався цим дивом, аж млів. Потім я всім своїм знайомим розповідав, яке це випробування для жінки – народити. Чоловіки мають цінувати своїх жінок і проходити цей процес разом із ними. Коли рідна людина поруч, народжувати жінці набагато спокійніше і комфортніше, - додає він.

Плакали я, Назарчик і дощ за вікном

Партнерські пологи черкащанин Петро Кравчук порівнює з виступом актора в театрі. Спочатку готуєшся, вчиш текст, ходиш на репетиції, а під час самого виступу імпровізуєш.

- Для чоловіка є спеціальний пакет на пологи. Це чисті штани, футболка, шкарпетки і шльопанці. Все це можна взяти з дому і переодягнутися безпосередньо в пологовому. Також треба пройти флюорографію, поставити відповідний штамп в обмінну карту дружини та носити з собою результат, щоб пропустили в пологовий. Більше ніяких аналізів здавати не потрібно, - розповідає хімік-аналітик Петро Кравчук. - Сама пологова зала здалася мені дуже просторою: є багато локацій для більш комфортного перебігу процесу переймів, тому там є "куди себе діти" і породіллі, і майбутньому тату. Ніяких додаткових коштів за партнерські пологи ми не платили. Навпаки завдяки тому, що я 12 годин увесь час був біля дружини, у лікарів та акушерів з’явилося більше вільного часу. А я весь цей час, не ївши і не спавши, почувався просто чудово, бо побачив народження нашого Назарчика. Були і сльози, і посмішки, і молитви, і дзвінки рідним, і величезна вдячність дружині за те, що побачив це диво. Партнерські пологи, звісно, зблизили нас з дружиною: з’явилися спільні турботи та спільна мета – виростити хорошого сина.

Так розгубився, що забув, як фотографувати на телефон

Подружжя Матвійчуків вирішило народжувати разом, щоб не втратити контакт батька з дитиною з перших хвилин життя крихітки. Сергій Матвійчук відвідував Школу усвідомленого батьківства при пологовому будинку №1. В момент народження дочки Мар’янки переживав справжню ейфорію і радість, тому що зміг підтримати дружину в такий важливий момент. Почуття були настільки сильними, що Сергій навіть забув, як робити елементарні речі, наприклад, не міг розібратися з камерою на телефоні, тому має лише одне фото новонародженої з пологового залу.

- Про партнерські пологи чули від знайомих і з відеоролика в жіночій консультації. Спочатку не планували народжувати разом, мабуть, дружина боялася моєї присутності. Обговорювати це питання почали вже ближче до пологів. Сильно вплинув той факт, що у разі екстреного кесаревого розтину при партнерських пологах малюка кладуть на груди батьку. Вирішили не ризикувати та не втрачати цей контакт дитини з батьками з перших хвилин життя, - зазначив фермер Сергій Матвійчук. - Безпосередньо в залі нам провели інструктаж, що потрібно робити і як часто. Моїм основним завданням була всебічна підтримка дружини. Адже процес був дуже тривалий і виснажливий. Думали, що на самих потугах я вийду і зайду, вже коли немовля народиться, проте все відбулося так швидко. Я бачив процес від початку і до кінця. Під час потуг треба було слідкувати, щоб дружина виконувала рекомендації лікарів. Марина вже була знесилена і не завжди чула, що їй кажуть, тому я все повторював їй на вушко.

- Коли вперше взяв Мар’янку на руки, були і сльози щастя, і захват від такої довгоочікуваної зустрічі, і полегшення, що все пройшло успішно. І вдячність, і неймовірна любов до дружини. Партнерські пологи сильно вплинули на стосунки в родині, вони зробили нас ближчими, підняли рівень довіри. Багато чоловіків навіть не уявляє, як важко даються жінці пологи, і як важливо оберігати її після народження дитини. Я був з дружиною і донькою всі три дні в пологовому будинку. Допомагав як міг: ходив по ліки, колисав доньку, готував суміш, піклувався про неї – все, щоб дружина набралася сил. Ми разом вирішували питання організації грудного вигодовування. Все це нас об'єднало, тепер ми – єдина команда: швидко реагуємо на ситуацію, легко вирішуємо життєві труднощі й маємо однакові погляди на виховання доньки, - розповідає Сергій Матвійчук.

Раніше чоловіки дійсно втрачали свідомість під час пологів дружини

Акушерка з 15-річним досвідом Леся Сав’яненко розказує, що ще 10 років тому партнерські пологи були дивиною, і чоловіки, які приходили без підготовки, дійсно втрачали свідомість. Але зараз такі ситуації не трапляються. Якщо майбутній тато сам хоче допомогти дружині, його присутність на пологах – лише плюс. Якщо ж чоловіка "притягнули за руку і змусили", лікарі намагаються мінімізувати його участь в процесі.

- Таких батьків ми бачимо одразу і рекомендуємо їм виходити, коли починаються потуги. Хоча деякі чоловіки залишаються до самого народження дитини. Жінкам не слід хвилюватися, що в момент народження чоловік побачить їх в якомусь жахливому вигляді – він лише тримає дружину за руку в узголів'ї, - розповідає акушерка черкаського пологового будинку №1 Леся Сав'яненко. - Зараз пологи проходять максимально природно, їх намагаються не стимулювати. Процес перейм може бути дуже тривалим: 18 годин – це норма. Тому присутність чоловіка дуже важлива: він може робити масаж, допомагати дружині розміщуватися в зручному для неї положенні. Є жінки, які під час переймів взагалі не виходять із душу, бо їм там комфортно. Чоловік просто перебуває поруч, спілкується з жінкою, розважає її, приносить, що треба. Повірте, це вже неабияка моральна підтримка.

- Деякі чоловіки дуже хвилюються. Один навіть волосся на собі рвав з розпачу, що нічим не може дружині допомогти. Був випадок, коли чоловік-боксер дуже чемно поводився під час усього процесу, а коли лікар ляснув новонародженого по сідницях, рефлекторно "заїхав" йому по обличчю. Потім довго вибачався перед лікарем, а той ходив із синцем. Але це скоріше виняток. Та й випадок анекдотичний. У нас зараз близько 1,5 тисячі пологів на рік і понад 70% із них – партнерські. Думаю, це дуже хороша тенденція, - додає Леся Cав'яненко.