Публічні обговорення щодо імплементації Стамбульської Конвенції

 У Києві відбулися публічні обговорення двох законопроєктів – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку із ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству й боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) з питань освіти та підготовки спеціалістів» та «Про внесення змін до законодавства України щодо удосконалення порядку розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

Модераторка заходу – Катерина Левченко – Урядова уповноважена з питань гендерної політики. У круглому столі взяли участь представництво громадських організацій, міністерств, органів виконавчої влади, Офісу Генпрокурора, юристки/-и та психологині/-и. Таке широке представництво сприяло жвавій та ґрунтовній дискусії. Учасниці/-ки вносили чимало пропозицій, зокрема юридичного характеру.

Перший законопроєкт пропонує імплементацію статті 14 та 15 Стамбульської конвенції, які стосуються питань освіти та спрямовані на підвищення обізнаності серед учнівства щодо насильства стосовно жінок і домашнього насильства, внесення до шкільних навчальних планів матеріалів із питань рівності між чоловіками і жінками та належну підготовку відповідних спеціалісток/-ів, які працюють з постраждалими та кривдниками. Учасниці/-ки обговорення наголошували на потребі просвітництва і навчання, формування суспільної думки щодо неприйнятності насильства, нульової толерантності до нього.

Щодо другого документа, то він пропонує вдосконалення механізму видачі обмежувальних приписів, захисту прав постраждалих осіб, уникнення надмірного навантаження на постраждалу особу у справах про видачу обмежувального припису. Потреба цього законопроєкту підтверджена прикладами чисельних звернень на гарячу лінію, а саме - постраждалі доволі часто скаржаться на те, що у них вимагають багато різних документів, щоб отримати обмежувальний припис, вимагають рішення суду. Натомість проєкт закону містить положення, згідно яких відсутність доказів факту насильства не є підставою для відмови у видачі обмежувального припису. Урядова уповноважена з питань гендерної політики наголосила на тому, що потреба у цьому законі назріла вже давно, і його чекають як правоохоронці, так і правозахисники. Офіс генпрокурора теж підтримав цю ініціативу.

Учасники та учасниці круглого столу наголосили на тому, що Україні вкрай важливо повноцінно імплементувати Стамбульську Конвенцію в національне законодавство. Це забезпечить гендерну рівність, ліквідацію дискримінації та викорінення всіх форм гендерно зумовленого насильства, зокрема й домашнього.