Принцип «Не нашкодь»: чому мав рацію Гіппократ

 Чи знаємо ми, що містить у собі поняття психічне здоров’я?

Нині про це чимало говорять, проте чи можете ви відповісти зараз на це запитання?

Насправді треба розуміти, що коли йдеться про психічне здоров’я, то йдеться про кілька сфер, і серед них – інтелект, емоційна та вольова сфери. І саме всі ці складові визначають функціонування людини як соціальної істоти, бо вони вкрай важливі для налагодження соціальних зв’язків, повноцінної реалізації в соціумі тощо.

Треба пам’ятати, що військові дії вкрай негативно впливають на всі ці три сфери. Зазвичай кажуть, про емоції, але про розумові процеси забувають. Дослідження науковців показують, що інтелектуальні властивості людини в умовах війни страждають не менше – спостерігається так званий відкат, тобто зниження рівня інтелектуальної активності. Якщо ви помітили, що вам складно читати наукову літературу або навіть науково-популярну, важко писати наукові статті чи звіт за місяць, навіть більше - дивитися артхаусне кіно чи просто здійснювати якісь складніші когнітивні операції, які раніше давалися легко, то знайте, що це все наслідки тих подій, які українці переживають із 24 лютого 2022 року. Причому це стосується всіх – незалежно від рівня IQ, соціального статусу чи віку.

Також психологи зауважують, що такі травматичні події, як війна, негативно впливають на контакт людини із самою собою. І йдеться про те, що вона дуже часто не розуміє своїх потреб, справжніх бажань. Це часто помітно тоді, коли люди приймають допомогу під час війни, зокрема і гуманітарну. Хтось бере все, дякує за все, і думає, що йому все це потрібно. Слід бути вкрай уважними до таких випадків, бо це означає, що в отримувача немає контакту з собою, відсутнє усвідомлення своїх потреб, і якщо це триває й надалі, то такий контакт може і не з’явитися. Навпаки – відбувається виховання в людині споживача, який не керується власними відчуттями, а йде за кимось. І психологи застерігають, така звичка є шкідливою, бо хто і куди може завести цю людину згодом?

Але перш ніж шукати приклади когось – чесно дайте відповідь на запитання: «А чи всі МОЇ дії усвідомлені? Чи маю Я цей контакт із собою?». Наприклад, чи розумієте ви, чому п’єте вже п’яту чашку кави чи знову робите перерву на перекус, хоча нещодавно поїли? Чому вам здається, що ви хочете пити, але спрагу ви втамовуєте газованими напоями чи молочним коктейлем? Чи знали ви, що кава може сигналізувати, що у вас замало енергії, зайвий перекус – це наслідок пережитого кількаденного недоїдання, коли перебували в окупації і не могли як слід задовольнити харчові потреби? Чи звертаєте увагу на стан вашого тіла? Чи не ігноруєте його сигналів, що свідчать про потребу відпочити, більше спати, звернутися до лікаря, почати робити ранкову зарядку чи просто знаходити час на прогулянку на свіжому повітрі?

Але що означає той принцип «не нашкодь», про який ішлося вище? Цей вислів належить Гіппократу і означає він, що за певних обставин, можливо, краще чогось не робити або навіть нічого не робити – якщо наша планована дія чи вчинок несе у собі ризик спричинення радше шкоди, ніж користі. Докладніше дивіться у відео нижче.

Матеріал створено на основі тренінгу "Принцип не нашкодь", який 11 січня 2023 р. провела команда «Жіночого Консорціуму України» в рамках проєкту «Розбудова потенціалу жіночих організацій для запобігання та захисту жінок та дівчат від гендерного зумовленого насильства» за підтримки International Medical Corps та фінансування USAID. Тренерка - Євгенія Дубровська - провідна психологиня, психіатриня.