Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Питання жіночого політичного лобі — питання справедливості, — Поровська

 Гендерна нерівність та дискримінація гальмують розвиток країни в цілому. Про це говорять гендерні експертки та активісти.
До розмови у студії приєдналась Віра Поровська, керівниця проекту Жіночого консорціуму «Створення жіночого політичного лобі в Україні».

Ольга Веснянка: Пані Віро, як ви вважаєте, чи не залишиться поза увагою в Україні 5 ціль сталого розвитку стосовно гендерної рівності?

Віра Поровська: Згідно з Цілями тисячоліття, у 2015 році ми мали б досягнути рівня 30% жінок на всіх рівнях прийняття рішень. В реальності зараз тільки 12% у Верховній Раді. В обласних і міських радах ситуація дещо краща, але до 30% вона не дотягує.
Незважаючи на те, що ми маємо закон про партії, в яких прописана 30% квота, ми не маємо механізму її впровадження. Результатом є відсутність механізму блокування тих партій, які не ввели цю квоту у свої партійні списки. Також відсутній механізм почерговості у закритих партійних списках. Вийшло так, що жінки часто опинялися в кінці списку, і навіть якщо партія вигравала якусь кількість місць, жінки в них просто не потрапляли.

Ольга Веснянка: Це стало темою багатьох круглих столів по Україні. Розкажіть про цю роботу Жіночого консорціуму.

Віра Поровська: Ми зараз впроваджуємо новий проект, який розпочався у травні, — «Побудова жіночого політичного лобі». Ми працювали в 12 регіонах, які побудовані за кластерним принципом. Кожен кластер — це три області. В кожній з цих областей були проведені круглі столи, які зосереджували увагу на стратегіях посилення ролі жінок на політичній арені. Вони мали великий резонанс в регіонах. Люди, здебільшого жінки, дуже підтримували ідею. І разом з тим, багато чоловіків, частина з яких брала участь в наших круглих столах, були налаштовані категорично проти такої ідеї. Часом навіть дуже агресивно. Це нам дає основу для розуміння того, як працювати з різними категоріями людей у громадах.

Ірина Соломко: Чому такий спротив був? Яка була аргументація?

Віра Поровська: Спротив викликала наша позиція твердого дотримання квоти. Деякі чоловіки, серед яких були і такі, що мали науковий ступінь, висловили думку, що квота — це приниження гідності жінки. Така система, на їх думку, буде залучати у партію неспроможних людей, тому що, якщо жінка не досягла певного рівня багатства і не може оплачувати свою кампанію, вона не має права балотуватися у виборах. Це дуже сексистський підхід.

Ольга Веснянка: Ми багато волонтерів і волонтерок нині знаємо, які, дійсно, не є багатими людьми, але їх багатство у гідності.

Віра Поровська: Навіть, якщо розглянути жіночий професорський склад. Вони також не є багаті люди, і тим не менше, могли би долучитися з великою користю для суспільства і проводити зміни, які зараз започатковуються. Тобто, якщо ми говоримо про суспільство, про те, що чоловіки і жінки є нероздільними частинами цього суспільства, то цілком резонно було б припустити, що і у владі повинні бути як чоловіки, так і жінки, тому що тільки так можна будувати успішне суспільство.

Ірина Соломко: А де вищий показник жінок на посадах місцевих рад на сході чи на заході країни?

Віра Поровська: Це не захід і не схід. Ці регіони дуже часто демонструють одну і ту ж поведінку. Патерналістські моделі дуже притаманні, як східним регіонам, через засилля Московського патріархату, так і західним, традиційно патерналістським регіонам, які вважають, що жінка — це щось дуже добре, але це «добре» треба тримати вдома.

Ольга Веснянка: До речі, раніше в студії «Громадське радіо» був соціолог Віталій Юрасов, який підтвердив, що на західній Україні великий відсоток опитаних як чоловіків, так і жінок, воліють, аби жінка повернулася до своєї традиційної ролі у сім’ї. І я так розумію, цьому ви будете опонувати на Першому всеукраїнському Форумі Політичного українського лобі (ПУЛ) жінок, який розпочнеться 1 липня і неформально триватиме до 3 липня, «Жінка в сучасній українській політиці: стратегії участі та перспективи».
Кого ви хочете там зібрати, чому навчити, які рішення винести?

Віра Поровська: Коли ми говоримо про жіноче політичне лобі, ми мамо на увазі саме політичне лобі, створене знизу. Це в основному активні громадські організації, активісти, які зберуться разом і вироблять стратегію підвищення участі жінок у політичному житті країни. Ми запросили на форум двох депутаток із між фракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості», яке працює у напрямку гендерної рівності.
В кінці цього форуму ми будемо розробляти пропозиції до різних частин суспільства, щоб зсунути з мертвої точки дискримінаційну позицію суспільства щодо жінок.
Коли я дізналася, що в 2030 році вже заявлені цілі паритетної демократії 50 на 50, мене це дуже потішило.
До речі, на минулому тижні міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» презентувало проект, у якому викладений намір запровадити 40% квоту для виборчих списків. В Молдові, наприклад, цей закон уже прийнятий.

Ольга Веснянка: Які інститути допомагають створенню жіночого політичного лобі в Україні?

Віра Поровська: Зараз складно сказати, які інституції будуть нам допомагати, адже ми ще на початку цього проекту. Звичайно, хотілось би бачити всі органи влади. Як показує форум зацікавленість до проекту є серед українських депутаток районних, міських, обласних рад, і навіть кілька депутаток приїжджають із сільських рад.
Громадське радіо


Джерело: Громадське радіо 04 липня 2016


Тегижінки,   дискримінація,   вибори,   політика,   гендер,   Жінки

Додати коментар   Коментарi (0)

НАШІ ПРОЕКТИ

Гуманітарна допомога в Сумській області родинам внутрішньо переміщених осіб

Сумщина – один із тих українських регіонів, що дуже потерпає від агресії РФ, чия армія обстрілює прикордоння регіону практично щодня. Як наслідок обстрілів – відсутність електрики, тобто світла і тепла, що особливо взимку є неабиякою проблемою, особливо для родин із дітьми. Саме тому Сумщина під пильною увагою нашої команди, бо попри все регіон ще й приймає внутрішніх переселенців.
 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.
 

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми