ПАРЄ закликає вжити більш рішучих заходів щодо захисту прав жінок

У четвер, 26 січня, Парламентська Асамблея Ради Європи проголосувала за прийняття Резолюції "Зміцнення прав жінок у всьому світі", яка закликає вжити більш рішучих заходів щодо захисту, просування та дотримання прав жінок. На жаль, прогрес у даній сфері за останні десятиріччя не набув очікуваного масштабу. Адже, не зважаючи на те, що за своєю кількістю жінки складають більшість населення світу, вони, все ж, розглядаються як меншість.

 

Резолюція наводить наступні факти:
- більше двох третин бідняків у світі - жінки;
- кожна третя жінка зазнає побиття, примусу до вступу у статеві стосунки або знущань;
- близько 603 мільйонів жінок та дівчат живуть в країнах, де не існує конкретного правового захисту від побутового насильства;
- 80% жертв торгівлі людьми - жінки і діти;
- кожна третя жінка у світі не вміє читати і писати;
- 30% парламентаріїв у світі - жінки;
- лише 10% світових лідерів складають жінки.

 

Навіть наведені вище факти, (цей перелік - далеко не повний), відображають труднощі та загрози, з якими щоденно стикаються жінки в усьому світі.

Необхідно відзначити таку важливу позицію в Резолюції як прийняття Європейської конвенції із запобігання і припинення насильства щодо жінок та побутового насильства. Ця, унікальна за суттю конвенція, описує всі види дискримінації і насильства щодо жінок та визначає їх як злочин. Дана Конвенція була укладена в травні 2011 року в рамках зустрічі міністрів закордонних справ з 47 країн-членів Ради Європи в м.Стамбул. Цей документ дістав надзвичайно високу оцінку експертів і є доленосним для зміни ситуації із насильством щодо жінок. Україна зазначену Конвенцію підписала 7 листопада минулого року, наразі вона потребує ратифікації.

 

Загалом, щойно прийнята Резолюція визначає ті напрямки та дії, на які необхідно звернути увагу, щоб допомогти жінкам подолати глобальні проблеми.

 

Перш за все, і про це чітко зазначається в Резолюції, необхідно вводити "позитивну дискримінацію" у політичних директивних органах. В українських реаліях, нова редакція Закону про вибори народних депутатів України не враховує необхідність паритетного представлення жінок у політиці. Саме тому, надзвичайно важливо, щоб при розробці Виборчого кодексу, представлення жінок у владі не залишилося поза увагою, і в Україні, все ж таки, дослухалися до пропозицій ПАРЄ та ввели у Виборчий кодекс принцип позитивної дискримінації. Адже сьогодні політичні партії у всьому світі використовують жінок як "фіговий листок" - жінки наче і є в кожній партії, проте, по суті, їх кількість надзвичайно мала.

 

Окрім цього, Асамблея закликає розвивати співпрацю в рамках структури "ООН-жінки", шляхом створення національних комітетів організації. На засіданні ПАРЄ в рамках обговорення доповіді виступила виконавчий директор "ООН-Жінки" Мішель Башелє, яка зазначила, що 2,5 млн. людей в світі щодня підлягають насильству, і 80% з них - це жінки. Зважаючи на це, важливо, щоб національний комітет "ООН-жінки" діяв також і в Україні.

 

Також, Асамблея висловила готовність зміцнювати двосторонні відносини з неурядовими організаціями у сфері захисту та розширення прав жінок. Сьогодні, в Україні існує унікальна за своєю формою та суттю організація - "Всеукраїнське об'єднання жінок-депутатів", яку я очолюю. До складу організації входять діючі жінки-депутати всіх рівнів влади, жінки, які були депутатами раніше та жінки, які є почесними членами організації. Бажання Асамблеї вибудовувати відносити з громадськими організаціями в новій якості, відкриває перед українськими організаціями, які займаються питаннями рівних можливостей для жінок, безліч можливостей для впровадження якісних та важливих проектів.

 

Проте, не можна не зазначити, що Резолюція містить і дещо суперечливі позиції. Зокрема, мова йде про зняття обмежень на доступ до послуг зі зміцнення репродуктивного здоров'я, що пропонується Резолюцією. Адже, у такому випадку змінюється сама суть використання репродуктивної медицини. На моє глибоке переконання, основна мета репродуктивних технологій - допомога сім'ям, які не можуть мати дітей без медичного втручання. І сім'я, в даному контексті, - це союз чоловіка і жінки, а в жодному разі не безконтрольне сурогатне материнство чи одностатеві союзи. Сьогодні, в українському законодавстві існують величезні прогалини у сфері використання репродуктивних технологій.

 

Не обійшла увагою Резолюція і покращення охорони материнства, що є однією із цілей розвитку тисячоліття, прийнятих ООН. Дана ціль містить в собі дві основні задачі: перша, скоротити до 2015 року коефіцієнт материнської смертності, а друга, забезпечити до 2015 року загальний доступ до послуг в сфері репродуктивного здоров'я. Мова йде, загалом, про доступ жінок із економічно відсталих регіонів до професійної медичної допомоги під час вагітності та пологів. Зважаючи на досить повільний прогрес у цьому питанні, ПАРЄ висловлює цілком обґрунтовані сумніви щодо можливості реалізації поставлених задач до 2015 року. Враховуючи якість медичної допомоги в українських селах, мені здається, що це питання над яким сьогодні потрібно багато та ефективно працювати і Україні.

 

Загалом, підсумовуючи, варто зазначити, що великі проблеми зазвичай можна вирішити шляхом вжиття нескладних за своєю суттю, але дієвих заходів. Саме на це і скерована робота Парламентської Асамблеї та завдання її Резолюцій - вказати на проблеми та запропонувати раціональні шляхи їх вирішення. Решта - за нами... Лише від кожної окремо країни залежить доля світової спільноти та місце жінки в сучасному світі. Потрібно лише пам'ятати, що інвестиції в зміцнення прав жінок - це не витрати, а інвестиції в майбутнє.