Як працює лінія психологічної підтримки Жіночого консорціуму України?

 З початку повномасштабного вторгнення, всі ми вимушені жити у надзвичайних обставинах. Психологи вважають, що багато українців переживають стрес, а його наслідки матимуть вкрай негативний вплив на життя людей. Підтримати людину у найважчий момент – ось завдання професійних психологів, які працюють на спеціальній гарячій телефонній лінії Жіночого консорціуму України. З якими проблемами звертаються на гарячу лінію найчастіше, як саме будується спілкування з психологом телефоном та як допомогти собі самому у критичний момент – розповідає експертка проєктів ЖКУ, психологиня/психотерпевтка Тетяна Пашко.

Тетяно, з якими питаннями до вас найчастіше звертаються на гарячу лінію?

Якщо порівнювати початок роботи лінії і тепер, то є певна динаміка. Раніше люди переважно зверталися з питань безпеки, відчуття страху і запитували щодо актуального впливу цих станів на життя людини. Нині - дедалі більше запитів стосуються перспективи життя. Що робити далі? На що орієнтуватися? Як планувати майбутнє? Чимало запитів щодо соматизації реакцій на гострий стрес. Бо ж війна не закінчується, і стрес триває, а це перевантажує психіку людини. Це все призводить до того, що такі психічні процеси  соматизуються: в людей виникають тривожні розлади, панічні атаки, порушення сну, порушення в регуляції афектів. На тлі цього погіршується здоров'я.

Ще одна проблема – невпевненість у майбутньому. Приміром, кажуть, ось переїхали, наприклад, там із Лисичанську до якогось маленького села на Полтавщину, тобто з індустріального регіону в сільський. І що далі робити – не знаємо, грошей нема тощо. А треба жити і приймати якісь життєві рішення, а вони не здатні ці рішення приймати. Є незрозумілість подальшої траєкторії життя, що і є наслідком травматичного впливу, бо порушується здатність планувати. Майбутнє стає таким туманним, бо ж уявлення про світ змінилося, бо світ нині став небезпечним. А як планувати і вибудовуватися своє життя в небезпечному світі?

І що радите в таких випадках? Як навчитися жити в небезпечному світі?

Одразу хочу зауважити, що психолог не радить, бо дуже часто люди думають, що от звернуся до психолога і він порадить, як чинити. Моє завдання як психолога - стабілізувати людину, допомогти людині прийняти реальність такою, як вона є. Є так, як є, іншого життя в нас нема, і в ньому треба зорієнтуватися й обрати свій шлях. Бо якщо опиратися реальності, то життєву перспективу не вибудуєш. Так само важливо прийняти те, що світ змінюється, а це дуже складно. Бо люди воліють залишатися у сталому стані, коли все зрозуміло, навіть якщо погано, але все має бути зрозумілим, щоб людина могла пристосуватися. Зміни - це дискомфорт, того люди так і бояться змін. Можна чекати, перечікувати, мріяти, що те, колишнє життя колись повернеться? Але тим часом життя минає!  

А є якісь інструменти, як примусити себе звикнути до змін?

Насамперед потрібна робота з переконаннями, з відчуттями того, на що людина взагалі здатна в цьому світі впливати. І фокусуватися на тому, що в нашій владі. Як реально ви можете вплинути на своє життя? Де ви можете прийняти рішення? Наприклад, переїхати в інше місце ви можете, а от зупинити війну – ні. Це питання фокусу уваги. У процесі діалогу часто запитуємо, а що буде, коли станеться те, чого боїтеся, оті зміни, які вас лякають? А страх він на те і страх, щоб не пускати людину далі, а я, фасилітую – немов беру за руку і веду туди, куди страшно, мовляв, подивімося, що там? Коли доходимо до найстрашнішого, побудемо там, принаймні п'ять хвилин, коли людина сама, їй страшно там, тож вона швидко звідти тікає, а з кимось – значно легше. Треба весь час собі нагадувати – якщо нічого не робити, нічого й не зміниться.

Чи відрізняються проблеми жінок і проблеми чоловіків, які звертаються по допомогу?

Змістовно не відрізняються, але існує таке уявлення, що звернення до психолога – це начебто вияв слабкості. А чоловіки, мовляв, не мають втрапляти у такий стан, бо вони мають бути стійкі, мужні, витривалі і так далі. Водночас можу сказати, що ті чоловіки, які звертаються, найчастіше мають питання щодо складно регульованих афектів. Вони стають роздратовані, виявляють слабко контрольований гнів або навпаки – впадають у депресивний стан. Ще один запит – розірваність стосунків, коли, наприклад, жінка поїхала, а чоловік залишився, це провокує сімейні кризи. От і звертаються, що робити з цим, як упоратися, як реагувати?

Як думаєте, що спонукає ту невелику кількість чоловіків таки звертатися по психологічну допомогу?

Зазвичай жінка підштовхує, коли вже стомилася від його стану, або знайомі радять.

Можете докладно описати саму структуру розмови, коли до вас звертаються на гарячу лінію?

Починаємо з «Доброго дня, Жіночий консорціум України, лінія психологічної підтримки, я вас слухаю». А далі вже в розмові питаємо, як до вас звертатися і людина починає розповідати про себе, що її турбує. Наголошую, що прізвищ ми не питаємо, і навіть якщо його автоматично називають, ми не фіксуємо. Бо ж це екстрена психологічна допомога, перевагою якої є саме анонімність, мене не бачать, я не бачу, і це вже формує певний простір довіри, людині в таких умовах легше розкритися. Ім'я вона може назвати будь-яке, я ж не можу цього перевірити. Щодо часових меж, то така екстрена психологічна допомога не дуже тривала – 20-30 хвилин зазвичай. Водночас є правило: я не можу покласти слухавку раніше за клієнта, поки він не скаже, що йому достатньо. Тобто ми працюємо до тієї миті, поки людина не відчує бодай якийсь промінь надії.  

А як ви дізнаєтеся, що вона його відчула?

Це видно з розмови. Часто самі люди кажуть – мені якось легше стало. Якщо не каже, я питаю, як себе почуваєте, чи впливає наша розмова на ваш стан? Це і є суть екстреної допомоги – за пів години, звісно, життя людини я не зміню, а дати отой промінчик, щоб вона могла зрушити звідти, де застрягла, можу.

Чи можна у розмові визначити, що людині потрібна серйозна професійна психіатрична підтримка?

Можна, якщо фахівець досвідчений і розуміється на специфічних проявах. У нас були такі клієнти, але їх небагато.

І ще повернемося до порад, які можете дати, як стабілізувати свій психологічний стан? Загалом їх дуже багато можна знайти в інтернеті, зокрема?

Головне, щоб людина спробувала на собі і відчула, що воно працює. Наша психіка – це як м’язи, потрібні тренування. Головне напевно треба транслювати всім, що наші емоції – це продукт нашої психічної діяльності, і вони не можуть бути більше за нас. Вони вміщуються в нас. Ми переживаємо їх як якісь такі масштабні, і на них не можна впливати. А ось таке розуміння воно начебто повертає, повертає нас до меж. По-друге, емоції – це психофізіологія, тобто активація певної ділянки головного мозку. Отже, що можна порадити дуже просте, наприклад, при тривожних нападах, панічних атаках – почати когнітивну діяльність: операції ділення, множення, повторити ту ж саму табличку множення. Можна рахувати від 200 у зворотному порядку, операції залежать від інтелектуального рівня. Головне правило - щоб ці операції не були автоматичними, бо так вони не подіють, наприклад два на два множити – це занадто просто. Такими вправами ви немов перемикаєте свою нервову систему. Можна спробувати білатеральну стимуляцію, тілесні вправи, вправи дихання, те саме дихання квадратом, про яке часто кажуть. Повторюся, головне обрати те, що працює для вас і робити! Інакше ніяк.

От ми відкрили окрему гарячу лінію для підлітків, а підлітки телефонують на загальну лінію? Чи є різниця в роботі з підлітками?

Якщо казати про лінію рівний рівному там зовсім інша філософія, це підлітки самі телефонують і розмовляють з такими ж підлітками. Підлітковий вік дуже складний і вибудовувати їм довірливі стосунки з дорослими надзвичайно складно, бо вони проживають цю сепарацію від дорослих.  Навіть якщо є нормальні довірливі стосунки з батьками все одно вже з'являється щось, що батькам ну не будеш розповідати. І тому отака лінія «рівний рівному» це не те, щоби класична лінія психологічної підтримки. Це чудові умови для розкриття. Підлітки дуже складно пристосовуються до нового життя, особливо коли середовище не таке, до якого вони звикли.

Дякую, Тетяно за змістовну розповідь!

Гаряча телефонна лінія ЖКУ працює за підтримки Eriks Development Partner (Швеція).