Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Гнучкі та співчутливі: секрети успіху жінок-керівників

В Україні серед керівників підприємств 30% жінок. Вони працюють в усіх професійних сферах – від торгівлі до юридичних послуг. І лише в освіті переважають над кількістю чоловіків-керівників. Факти ICTV з’ясували, що відрізняє жінок-керівників від своїх колег чоловіків у стилі роботи.

Жінка-керівник у ХХІ столітті поступово наздоганяє чоловіків за кількістю займаних посад. Напевне, найповільніша динаміка спостерігаєтсья у державному секторі. Ратуючи за гендерну рівність, законотворців до своїх лав прийняли тільки 12,5% жінок. У Верховній Раді з 423 депутатів 53 жінки. У Кабміні вони обіймають 3 керівні крісла з 24.

Дві історії
Олена стала головним редактором в невеликій газеті маленького міста після того, як їй виповнилось сорок. У неї стандартна історія – школа, університет, заміжжя, діти і кар’єра. Після виходу з декрету у двадцять з лишком років, жінка пішла працювати. Історик за фахом, вона знайшла себе у журналістиці.

Змінила кілька редакцій перед тим як податись у прес-службу до політика. У цей час жінка почала заробляти більше за чоловіка. Після кількох виборчих кампаній, які для медійників означають роботу без вихідних, 16-годинний (іноді більше) робочий день та перманентний стрес, Олена вирішила знову повернутись до журналістики.

Вона відкрила власне видання, найняла штат працівників. Так з’явилась повноцінна редакція з дев’яти людей. Невеликий за мірками виробництва колектив, у середовищі ЗМІ означає немаленький штат. Газета без олігархічного власника жила важко і була в постійному пошуку рекламодавців. Але і для того, щоб створити такий невеликий і не завжди успішний бізнес, Олені знадобилось два десятки років.

Приблизно тоді ж, коли Олена відкрила свою газету – у середині 2000-х, свою справу розпочала і Наталія. Молода жінка вирішила займатись торгівлею. Справу розвивала з батьками. Ті допомогли юридично зареєструвати підприємство.

Починала новоспечена бізнес-леді з двох невеликих крамниць з продтоварами у спальних районах. Ринки були не близько, тож справа видавалась перспективною. Ледь відкривши торгові точки, Наталія відчула азарт комерсанта.

Вона планувала розширення і вже бачила, як і де в неї будуть магазини, в яких вона продаватиме вже не продукти, а привезені з Китаю товари для дому. Не встигши порахувати ще не зароблені прибутки, жінка-керівник несподівано “прогоріла”. На горло малій роздрібній торгівлі почали наступати великі мережі і покупці побігли до ще незвичних тоді супермаркетів.

Не довго страждаючи, Наталія пішла працювати за наймом. Розраховуватись з найнятими нею ж людьми та закривати підприємство ще кілька місяців довелось батькам жінки.

На місці цих жінок цілком могли б бути чоловіки. Ці історії тільки ілюструють, що жінки у бізнесі можуть бути нічим не гіршими, і не кращими за чоловіків. Однак, щоб стати керівниками, їм часто доводиться витрачати значно більше часу, ніж чоловікам, або ж мати рідних, що допоможуть створити власну справу.

Шукайте жінку
Не дивлячись на труднощі у боротьбі за своє місце під підприємницьким сонцем, в Україні вже є ціла ніша сфер, які стали вже майже повністю жіночими. Підприємства, де більше половини жінок-керівників:

Туристичні оператори та агентства – 61% і 62%
Професійні спілки – 62%
Бухгалтерський облік і аудит, оподаткування – 62%
Менеджмент театральних та концертних залів – 66%
Освіта у сфері культури – 66%
Менеджмент у сферах охорони здоров’я, освіти та культури – 68%
Середня освіта – 68%
Індустрія краси – 77%
Приблизно в такій же мірі розподілилось співвідношення жінок до чоловіків серед фізичних осіб-підприємців. Найбільше жінок у готельно-ресторанному бізнесі та торгівлі.

Як виглядає сучасна жінка-керівник
Міжнародна компанія KPMG, яка займається бізнес-консультаціями, провела масштабне опитування серед жінок-керівників світу. Опитали 699 респонденток із 42 різних країн та 14 галузей економіки. З них 37% працюють у компаніях, доходи яких перевищують 500 мільйонів доларів США.

Жінок-керівників питали про фактори, які на їхню думку допомагають їм досягти професійного успіху і очолити компанії.

Дослідження виявило, що думки опитаних здебільшого збігаються щодо факторів особистого успіху. На перше місце жінки поставили активний особистий нетворкінг, тобто можливість вирішення складних життєвих та професійних ситуацій з допомогою друзів та знайомих.

Іншими важливими якостями вони назвали добре розвинені комунікативні навички та компетенції для роботи з новими технологіями. Ще одна важлива риса керівника – сміливість у прийнятті непопулярних рішень.

Одним із цікавих аспектів дослідження є ставлення його учасниць до гендерних квот. Лише 4% опитаних вважають їх наявність у вищому керівництві одним із ключових факторів особистого успіху.

Проте, на питання, чи є програми реалізації лідерського потенціалу жінок ефективним засобом залучення більшої кількості жінок до світу бізнесу, вони дали позитивну відповідь, при цьому 83% підтримали такі ініціативи. Жінки-керівники знають, наскільки важко боротися за управлінську посаду та кар’єрне зростання, і хочуть полегшити цей процес для наступного покоління.

Таким чином виходить, що усереднена жінка в бізнесі – це професіонал, що не боїться просити про допомогу незацікавлених людей, вміє налагоджувати спілкування, тримає руку на пульсі цифрових технологій та вміє приймати складні рішення.

Хто кращий керівник
Еволюція зробила жінок більш гнучкими та наділила вмінням знайти спільну мову з різними партнерами, говорить Анастасія Кунцевська, практикуючий психолог та кандидат психологічних наук. А ще жінки вміють краще співпереживати співрозмовникам. Це викликає симпатію до них.

– Чоловіки більш орієнтовані на завдання. В якихось ситуаціях це виявляється більш ефективним, а в якихось – ні. Жінки більш орієнтовані на відносини, ніж на задачі. Але це не означає, що жінки не вирішують задачі професійно, а чоловіки вирішують, але нехтують комунікацією. Мова йде про те, що під час вирішення ділових питань, жінки та чоловіки покладаються на різні речі.

В той же час результати дослідження Harbor Consulting Group свідчать, що жінки-менеджери перевершують своїх колег-чоловіків по 42 з 52 професійних показників. Одним з пояснень такої тенденції Анастасія Кунцевська називає те, що чоловікам, як не крути, легше отримати відповідальну посаду. Жінці ж, щоб її здобути, доводиться докладати набагато більше зусиль і бути більш компетентною за конкурентів іншої статі.

І все ж, усе індивідуально. Не можливо визначити, та й не коректно, який керівник буде кращим – чоловік чи жінка. Вчені довели, що гендерне різноманіття у керівному складі компанії покращує продуктивність праці співробітників. Тож успіх на боці тих, хто намагається утримувати баланс.

 


Джерело: ictv.ua 02 серпня 2018


Тегигендерна рівність,   права жінок,   жінки-керівники

НАШІ ПРОЕКТИ

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми

 

Гуманітарна допомога в Сумській області родинам внутрішньо переміщених осіб

Сумщина – один із тих українських регіонів, що дуже потерпає від агресії РФ, чия армія обстрілює прикордоння регіону практично щодня. Як наслідок обстрілів – відсутність електрики, тобто світла і тепла, що особливо взимку є неабиякою проблемою, особливо для родин із дітьми. Саме тому Сумщина під пильною увагою нашої команди, бо попри все регіон ще й приймає внутрішніх переселенців.
 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.