Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Гендерна нерівність: коли жінки керуватимуть спортом?

Жінки та чоловіки мають бути рівними у доступі до менеджерських посад у сфері спорту. До цього спрямовує вся логіка участі жінок в олімпійському русі.

За час виступів наших спортсменів на Олімпіадах жінки завоювали 102 медалі, чоловіки – 86.

На останніх Іграх в Токіо Міжнародний олімпійський комітет впровадив чіткі стандарти гендерної рівності, коли жінки й чоловіки були представлені в збірних на паритетних засадах.

У складі самого МОКу жінки з'явилися на початку 80-х років минулого століття. Наразі пловчиня Ніколь Говертс обіймає посаду віце-президентки Комітету, а серед десяти членів виконкому МОК четверо – це жінки.

Загалом роль жінок у спортивному менеджменті зростає у провідних державах світу. Та ця тенденція ще слабо відбивається в Україні.

Серед керівників 44-х спортивних федерацій лише дві жінки! Це, зокрема, Ірина Дерюгіна, яка очолює федерацію художньої гімнастики.

Власне, цей вид спорту є жіночим і було б дивно, якби федерацією керував чоловік. А також керівниця федерації альпінізму і скелелазіння Ганна Ясинська. З шести фізкультурно-спортивних товариств НОК лише одним керує жінка.

Для порівняння, в Англії та Уельсі частка жінок в керівних радах національних спортивних комітетів складає 40%.

Це стало результатом цілеспрямованої державної політики, коли уряд зобов’язав спортивні організації, що отримують державне фінансування, забезпечити присутність щонайменше третини жінок в радах директорів.

В Австралії серед керівництва національних спортивних асоціацій жінок 24%. В штаті Новий Південний Уельс діє програма, за якою спортивні організації, які просувають жінок на керівні посади, отримують фінансову підтримку на рівні 600 тис. доларів і додатково грант на приблизно таку ж суму.

В Європі є низка успішних кейсів щодо подолання гендерного дисбалансу в спортивному лідерстві.

Наприклад, федерація гольфу Швеції, де завжди домінували чоловіки, ухвалила програму "50 на 50", в результаті реалізації якої федерацію очолила жінка, в раді федерації забезпечено паритетне представництво жінок та чоловіків, 100 клубів пройшли навчання з досягнення рівності.

В Італії представництво жінок в спортивному керівництві складає 10%. І тому Національний олімпійський комітет розгорнув широку програму тренінгів жіночого лідерства, а також встановив 30% квоту для жінок в кожній регіональній спортивній федерації.

Експерти підкреслюють, що наразі основними причинами недостатньої представленості жінок в менеджерському складі спортивних установ є відсутність підтримки з боку колег, гендерні стереотипи, невпевненість в собі, недостатність ресурсів.

В Україні диспропорція особливо кричуща і з нею не можна миритися. Тим більше, що українки не менш успішні в управлінні, ніж в спорті.

Сьогодні в парламенті їх понад 20%, три жінки займають відповідальні міністерські посади в уряді, в органах місцевого самоврядування 36% депутатського корпусу – це жінки.

Вони довели свою здатність вирішувати найскладніші управлінські проблеми, приймати правильні зважені рішення на користь керованої ними організації.

Що можна зробити?

По-перше, проводити широку навчальну та роз’яснювальну роботу з членами федерацій, які на конференціях формують їхній керівний склад.

По-друге, підтримувати тих талановитих спортсменок, які бачать своє майбутнє на менеджерських посадах. Підтримка може бути різною – від тренінгів лідерства до грантів на навчання й здобуття нових компетенцій.

По-третє, стимулювати федерації до висування жінок на вищі управлінські посади, заохочуючи їх додатковим фінансуванням.

Існує ще інструмент гендерних квот, які також можна застосувати для тих спортивних організацій, що фінансує держава. Щодо доцільності їх впровадження можна дискутувати й тут немає однозначної позиції.

Проте безперечно одне – українські спортсменки мусять вийти з тіні й стати гідними партнерами чоловіків в управлінні спортом.

Особливо це важливо для олімпійського руху, де значну частину перемог виборюють саме жінки. Вони заслуговують об’єктивної оцінки своїх здібностей та відкриття простору для самореалізації.

Ольга Саладуха, народна депутатка України, голова підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності Комітету ВР з питань молоді і спорту
чемпіонка світу з легкої атлетики, бронзова призерка Олімпійських ігор, триразова чемпіонка Європи, спеціально для УП. Життя


Джерело: Українська правда 18 жовтня 2021


Тегигендерна нерівність,   права жінок,   спорт

НАШІ ПРОЕКТИ

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Альтернативний звіт про дотримання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період з 2011 по 2018 роки (від коаліції неурядових організацій)

Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини є результатом спільної роботи експертів громадського сектору в сфері захисту прав дитини. Документ містить актуальну інформацію про виконання Україною положень Конвенції ООН про права дитини за період, що пройшов з моменту отримання Україною рекомендацій Комітету ООН з прав дитини стосовно розгляду останнім зведеної третьої та четвертої державної доповіді (2011 рік) по 2018 рік включно.
 

Альтернативна доповідь про впровадження Конвенції ООН про права дитини, підготовлена дітьми

 

Гуманітарна допомога в Сумській області родинам внутрішньо переміщених осіб

Сумщина – один із тих українських регіонів, що дуже потерпає від агресії РФ, чия армія обстрілює прикордоння регіону практично щодня. Як наслідок обстрілів – відсутність електрики, тобто світла і тепла, що особливо взимку є неабиякою проблемою, особливо для родин із дітьми. Саме тому Сумщина під пильною увагою нашої команди, бо попри все регіон ще й приймає внутрішніх переселенців.