Гендерні квоти у Вінницькій обласній раді: рівність чи популізм?

Днями депутатки Вінницької обласної ради Людмила Щербаківська, Леся Мороз та Наталія Солейко (фракція ВО «Батьківщина») підтримали ініціативу громадської організації «Відкрите суспільство» щодо створення в обласній раді Міжфракційного об’єднання «Рівні можливості». Сьогодні такі об’єднання існують лише у Верховній Раді України та Київській міськраді, відтак Вінниччина може стати першим регіоном, де на базі органу місцевого самоврядування буде створено об‘єднання за гендерним принципом.

За словами голови Вінницької обласної організації ВО «Батьківщина» Людмили Щербаківської з-поміж 132 депутатів Вінницької обласної ради має бути 35% квота для жінок.

- У владі зараз чоловіки, а для жінок немає механізмів, щоб прийти до влади. Хто всі політики і бізнесмени? Чоловіки. Жінка теж має бути представлена. Вона – мати, берегиня. Знаєте, наприклад, коли жінка-лідер, як я, то я завжди намагаюся дати можливість жінкам проявити себе. Якщо лідер – чоловік, він, звичайно, тримає біля себе чоловіків. На даний момент я розглядаю квотування як шанс для жінок,- розповіла «Інформаційній Вінниччині» Людмила Щербаківська.

Дійсно, гендерне квотування є втіленням політики рівності, справедливості та подолання гендерного дисбалансу. Завдяки квотуванню кількість жінок у законодавчих органах держав світу зростає. Гендерні квоти було застосовано в 76 країнах світу. Парламенти, у складі яких досягнуто гендерної рівності називають паритетними. На сьогодні – це парламенти Португалії та Швеції. Майже 50-відсоткового представництва жінок і чоловіків досягли регіональні парламенти в Німеччині й Шотландії. До Конституції Франції внесено зміни, згідно з якими до парламенту Франції має обиратися по 50% жінок і чоловіків.

В Україні ситуація дещо інша, кількість жінок у Верховній Раді усіх скликань становить в середньому лише 5 %. До українського парламенту VII скликання було обрано 46 жінок, а це трохи більше 9%.

До речі, Вінниця виглядає прогресивною в гендерному питанні, адже жіноче представництво у Вінницькій обласній та міській радах становить по 16% відповідно. У Вінницькій обласній раді зі 127 депутатів 17 жінок, а у Вінницькій міській раді з 50 депутатів 8 жінок.

Однак ставлення експерної спільноти до квотування й резервування місць в органах влади двояке. Фахівці з гендерних питань та представниці феміністичних об’єднань кажуть, що політики-чоловіки можуть застосовувати гендерні квоти з метою ще більшої дискримінації за статтю. Адже часто до складу політичних партій вводять непрофесійних політиків-жінок, що об’єктивно за своїми здібностями не можуть конкурувати з чоловіками. Крім того чоловіки резервують посади для жінок, з якими їм вигідно працювати, котрими легко управляти, маніпулювати.

- Квоти не задовольняють принцип рівних можливостей, адже вони ставлять потреби однієї статі вище за іншу. Квоти сприяють тому, що кандидатів обирають через їх гендер, а не через кваліфікацію. Більш професійна особа може залишитися поза політичною ареною тільки тому, що квоти вимагають певний відсоток статей. Наявність квот – теж дискримінація, - повідомила «Інформаційній Вінниччині» експерт з гендерних питань Національного демократичного інституту (NDI) Людмила Струк.

Також самі жінки можуть не хотіти бути обраними виключно тому, що вони є жінками. Для багатьох діячок важливіше досягнути перемоги завдяки своїм професійним здібностям, а не виключно за статевою ознакою.

Фахівці зауважують, що на практиці досить важко довести факт дискримінації на основі статі, адже немає таких юридичних механізмів, які змогли б підтвердити, що людину дискримінували. Однак Людмила Щербаківська переконана, що посаду заступника голови ОДА вона втратила через прояв гендерної дискримінації.

- Я відчула себе дискримінованою навіть будучи заступником голови облдержадміністрації. Я подавала багато пропозицій, але чоловікам було просто легше мене звільнити. По суті, при владі залишилися чоловіки, які працювали й при минулій владі, - поділилась Л.Щербаківська власним досвідом.

Експерти вважають, що систему гендерних квот можна застосувати як тимчасовий захід, коли збалансується кількість жінок і чоловіків у органах влади.

Нагадаємо, що громадські організації Вінниччини підписали меморандум щодо введення гендерного квотування у виборчому законодавстві України. На Вінничині існує гендерна нерівність у державній службі.