Арешти і катування жінок на Донбасі. Дослідження

У самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" десятки жінок затримано і кинуто в СІЗО за неправдивими звинуваченнями. Їх жорстоко катують, заявляють автори дослідження Жіноче обличчя заручників Донбасу.

Уряд України прагне відновити новий обмін полоненими між Києвом і сепаратистами на Донбасі до різдвяних свят. За офіційними даними, у полоні на території непідконтрольних уряду України окремих районів Донецької та Луганської областей наразі перебувають 296 осіб, 30 з них – жінки. Деякі в ув'язненні понад 4 роки.

"Під час мого затримання те, що я жінка, не мало жодного значення. Мене били, навіть не соромилися, що за віком я їм матір, не менше. Таких понять, як вік і стать, там немає, такі дрібниці їх не цікавлять", - розповідає 67-річна Ольга Політова, лікарка з Донецької області, яка провела в полоні в сепаратистів з так званої "ДНР" більше 2 років.

Про роки знущань і катувань вона розповіла правозахисникам із Медійної ініціативи з прав людини. НКО, що діє в Україні за підтримки посольства Німеччини, підготувала дослідження Жіноче обличчя заручників Донбасу, яке порушує проблему незаконного утримання та катування жінок у районах Донбасу, що під контролем сепаратистів.

"Зараз у центрі Європи викрадають і катують людей"

Правозахисники поговорили з 12 жінками, які були в ув'язненні в сепаратистів і яких було звільнено в 2017-2019 роках, а також поспілкувалися з родичами тих, хто досі сидить у в'язницях у "ДНР" та "ЛНР". "Якщо в окупованому Криму до затриманих рано чи пізно може прийти адвокат, ЗМІ, представники міжнародних організацій, то в Луганську і Донецьку люди просто зникають".

"Це "сіра зона", коли жінка може не дійти на роботу або просто вийти зі свого дому й зникнути. Потім рідні її довго шукають, тоді як її могли затримати представники так званого "Міністерства державної безпеки" "ДНР" або "ЛНР", - каже автор дослідження і координатор Медійної ініціативи з прав людини Тетяна Катриченко.

З її слів, у дослідженні правозахисники намагалися розповісти про час, проведений жінками в ув'язненні, - від першого дня затримання до дня визволення, і описати, яким стало їхнє життя після повернення додому. "Україна і весь світ повинні знати, що зараз у центрі Європи викрадають і катують людей. Про це потрібно розповідати не один раз, щоб привертати увагу до цієї проблеми", - зазначає Катриченко.

Під прицілом сепаратистів за проукраїнську позицію

У дослідженні правозахисників йдеться, що в більшості випадків жінок затримують за їхню проукраїнську позицію, шантажують їх дітьми або свободою рідних. Серед тих, на кого зазвичай звертають увагу представники незаконних збройних формувань на Донбасі, можна виділити кілька груп. Насамперед це медичний персонал – жінки, які працюють у хірургічних і травматологічних відділеннях і могли бути свідками надання медичної допомоги тим, хто брав участь у бойових діях на боці сепаратистів. Чотири із дванадцяти колишніх полонянок, з якими розмовляли правозахисники, були медсестрами і лікарями. Затримують також жінок, які часто перетинали лінію розмежування з окупованими територіями з особистих причин або через громадську діяльність.

Одна з таких полонянок – Людмила Гусейнова, яка захищала права дітей у зайнятому сепаратистами Новоазовську і яка збирала для них речі й продукти. З 2019 року вона перебуває в СІЗО у Донецьку за фіктивними звинуваченнями в шпигунстві. Її племінниця Тетяна Галіант розповідає, що Людмилу Гусейнову утримують у нелюдських умовах: у камері немає питної води, їжа перемішана із землею, медичної допомоги не надають.

"Вона зникла, і ми її довго шукали, а потім з'ясувалося, що вона у в'язниці бойовиків Ізоляція, розташованій на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів. Там вона провела 40 днів і через катування опіками втратила 70 відсотків зору. Потім хворіла на ковід і вже була майже при смерті, але моя родичка - мужня жінка, вона не втрачає надії на визволення, щоб продовжувати свою волонтерську діяльність і допомагати дітям", - розповідає Тетяна Галіант.

Надія тільки на обмін

Серед тих, хто перебуває в ув'язненні в сепаратистів, є Олена Зайцева. Її затримали в лютому 2019 року за те, що вона намагалася не допустити незаконного арешту 19-річного сина. Зайцеву утримують у СІЗО Донецька, у неї проблеми зі здоров'ям, їй потрібна госпіталізація. Там же тримають лікаря-дерматолога Наталію Стаценко, яку звинувачують у шпигунстві. У неї захворювання хребта, їй потрібна термінова операція.

Родичі ув'язнених жінок покладають надію тільки на відновлення процесу обміну. "Я вітаю те, що українська сторона зробила нову спробу домовитися про умови звільнення деяких політв'язнів через Тристоронню контактну групу. Серед них - і кілька жінок, про яких йдеться в матеріалі правозахисників з Медійної ініціативи з прав людини. Їхнє дослідження наголошує на очевидному факті, який іноді залишається поза увагою: ​​в умовах війни і полону жінки стикаються із зовсім іншими проблемами, ніж чоловіки", - сказала на презентації дослідження посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

У своїй роботі правозахисники підготували рекомендації для уряду України і міжнародних партнерів. Зокрема, Верховну Раду закликають підтримати президентський законопроект Про соціальний та правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої волі внаслідок збройної агресії проти України та членів їхніх сімей, а також ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.

Свій звіт правозахисники також представили міжнародним партнерам, таким як Червоний хрест і структури ООН, а також посольствам, зокрема США, Німеччині і Швеції. Західні партнери України закликають розглянути можливість запровадження або посилення санкцій щодо осіб, причетних до тяжких порушень прав людини, воєнних злочинів і злочинів проти людяності в збройному конфлікті на Донбасі.