ІМІ: Українські ЗМІ майже не говорять про жінок

Українські ЗМІ не дають жінкам жодного шансу серйозно прозвучати у суспільстві. Такі дані продемонструвало дослідження Інституту масової інформації, проведене у вересні 2013 року. Попри те, що, за даними Держкомстату, жінок в Україні проживає більшість — 56%, а серед журналістів вони становлять 54% (тут і далі — дані дослідження ІМІ), за представленням у медіа вони значно поступаються чоловікам. В середньому експерти ІМІ за місяць проаналізували близько тисячі матеріалів в інтернет-виданнях та 550 — у друкованих ЗМІ.

Зокрема, чоловіки є героями публікацій, в середньому, у 80% випадках, і лише 20% матеріалів ЗМІ присвячені жінкам. Жінки здебільшого згадуються в несерйозних публікаціях, світській хроніці, плітках про сімейне життя відомих людей, описі суконь тощо.

82% всіх експертів є представниками чоловічої статі, і лише 18% припадає на жінок. При чому, жінки виступали експертками в питаннях медицини, культури і права, практично не коментують політику і економіку, за винятком коментарів від прес-секретарок, в яких вони виступали швидше не як експерти, а як коментатори.

На ілюстраціях до публікацій жінки також значно поступаються чоловікам — 24% проти 76%, при цьому, знову ж таки, їхні фото ілюструють зазвичай світську хроніку, рубрики «Сім'я» чи «Здоров'я».

Найгірше дотримуються гендерного балансу журнали (100% героїв матеріалів у проаналізованих цього місяця журналах — чоловіки), найкращі показники були продемонстровані газетами (63% героїв — чоловіки). Однак, такі дані можна пояснити специфікою видань — газети досить часто друкують життєві історії, героями яких переважно виступають жінки. Практично єдиною темою, в якій жінки виступають основними героями, були матеріали на соціально-побутову тематику, винятком є публікації, присвячені Юлії Тимошенко, яка також була єдиною героїнею політичних матеріалів у вересні.

Викривлена інформаційна політика породжує значно глибші проблеми — наприклад, за даними Української фундації громадського здоров’я, 90% випадків домашнього насильства – це насильство стосовно жінок. За даними Міжнародної Федерації Журналістів, зарплата журналісток в Україні приблизно на 30% менша від зарплати чоловіків (в Росії – на 9%). В українському парламенті всього 8% жінок – навіть менше ніж в мусульманських країнах, де становище жінки вважається традиційно пригнобленим.

В умовах посилення цензури та економічного тиску на ЗМІ, що спостерігається останні роки, немає жодної надії, що без системної роботи в напрямку інформування журналістів та редакторів про існування проблеми гендерної дискримінації, голос жінки-політика, жінки-активіста, жінки-фахівця буде представлений в медіа. А без вирішення гендерного питання, Україна ніколи не зможе стати розвиненою демократичною країною.

Довідка: Інститут масової інформації провів моніторинг п’яти друкованих видань (газет «Факти», «Комсомольская правда в Украине», «Сегодня» та журналів «Корреспондент» та «Український тиждень») та п’яти інтернeт-видань («Українська правда», «Обозреватель», «УНІАН», «Ліга» і «Лівий берег») з точки зору гендерного балансу. Зокрема, експерти ІМІ аналізували кількісні показники — присутність жінок і чоловіків в якості авторів, героїв статей та експертів, та якісні – контекст, у якому жінки представлені в ЗМІ, та зміст фотографій.