Єгипетські жінки борються за право працювати

Попри укорінені в єгипетському суспільстві табу і поширені домагання, Ом Валід твердо вирішила стати водієм таксі, щоб прогодувати сім‘ю. Ми вирушили разом з нею в коротку поїздку по Каїру. Це місто вважається одним з найбільш запруджених автомобілями арабським мегаполісом, що робить пересування по ньому надзвичайно складним. Однак цю жінку не лякають жодні труднощі.

“Спочатку я стикалася з безліччю проблем у відносинах з іншими водіями. Вони дуже дивувалися тому, що за кермом таксі – жінка. Вони постійно запитували: “Ти водиш таксі, як таке взагалі можливо?” Спочатку я дуже засмутилася, а іноді навіть поверталася додому, але потім поступово навчилася не звертати уваги на прикрі коментарі і образи на вулицях”.

В Єгипті також з‘явилася перша автозаправна станція, на якій працюють жінки. Вони пройшли спеціальні курси підготовки, і виявилося, що ця професія може бути під силу не тільки чоловікам. Поступово звикають і клієнти – здивування на їхніх обличчях дедалі частіше змінюється захопленням:

“Мій батько спочатку був категорично проти, він не розумів, як жінки можуть працювати на вулиці, та ще займатися такою чоловічою, на його думку, справою. Але коли я почала працювати тут, то побачила, що це зовсім не складно, як мені говорили батьки, вони і самі в цьому переконалися”, – розповіла Хаділь Ашфар.

Невелика майстерня ковалів стала важливою школою життя для Ом Хади. Фізична втома була, мабуть, найпростішою з перешкод, які їй довелося подолати, завойовуючи повагу колег і визнання клієнтів. Вона зуміла довести, що жінки не є слабкими і можуть працювати так само ефективно, як і чоловіки:

“В очах багатьох це виглядало дивно, вони не розуміли, як жінка може цим займатися. Вони питали мене:” Чому ти тут працюєш? Як же так? “Але через кілька років стали звикати. Я можу вам сказати, що це не соромно – жінці працювати де б то не було, якщо тільки це не суперечить закону”.

З Каїра підсумовує кореспондент Євроньюз Мохаммед Шейхібрагім:

“Цими прикладами, які все ще рідко зустрічаються в арабському суспільстві, жінки знову доводять свою здатність долати накладені них обмеження. Але їхні мрії цим не обмежуються, оскільки розрив між реальністю і рівністю, до якого вони прагнуть, як і раніше великий”.