Іспити до вишів у Китаї викликають хвилю самогубств

Державний вступний іспит до вишу, який проводиться у червні кожного року, — найсерйозніше і найважче випробування, із яким стикаються китайські підлітки. Іноді сім'ї ставлять все на успіх одного зі своїх дітей, оскільки ці іспити визначають, до яких університетів їхні діти можуть вступити, а це, своєю чергою, вплине на їхнє майбутнє життя.

Для деяких у Китаї цей гніт виявляється просто-таки надмірним, і в останні місяці повідомлялося про хвилю самогубств і спроб самогубства.

«Я відмовився від свого тіла й душі, але я завжди перебуватиму тут, дивлячись на небо і землю», — говорилося у записці, знайденій на шкільній парті Сяофена [псевдонім], старшокласника Пін'янської середньої школи міста Веньчжоу, столиці добре розвиненої китайської провінції Чжецзян.

Його тіло знайшли у сусідній річці, а послання, залишене ним, вказувало на те, що це було самогубство. І це незважаючи на те, що Сяофен завжди був серед десяти кращих учнів класу.

Також у травні невдалу спробу самогубства здійснила старшокласниця експериментальної школи Цінхуа у Шеньчжені, встромивши собі в живіт ніж для фруктів. Це вловили камери відеоспостереження, і дівчинку доставили у лікарню, де вона перебуває у критичному стані. У школі вважають, що учениця не витримала психологічного тиску від майбутнього іспиту.

В інших повідомленнях ЗМІ розповідається про старшокласників, що зістрибнули з дахів шкільних будівель чи вистрибнули із вікон. У березні в одній із шкіл у провінції Чжецзян із вікна п'ятого поверху о 7:00 вечора вистрибнув учень. Китайські діти часто вчаться до пізнього вечора, враховуючи те, наскільки висока там конкуренція і вимогливе середовище. Хлопець помер у лікарні.

Державні вступні іспити до вишів китайською називаються «гаокао» (гао — вищий, као — випробування, іспит). Вони, по суті, вирішують, до якого університету учень може вступити. Старшокласники по всій країні складають іспити 7 і 8 червня. Їх випробовують на знання математики, англійської мови і чи гуманітарних, чи природничих наук.

Середні школи оцінюють залежно від успішності їхніх учнів, тому як батьки, так і вчителі чинять на дітей тиск.

Червень часто називають «чорним червнем» через нервозність і занепокоєння від того, що іспити можуть принести учням, батькам, вчителям і школярам. Не тільки підготовка до іспитів викликає стрес, але й очікування результатів також можуть бути причиною тривоги. Багато самогубств відбуваються після оголошення результатів, оскільки учні не отримують очікуваних від них оцінок.

Відомо, що школярі протестують проти безперервного навчання, що триває цілими днями, і важкої домашньої роботи, необхідної для підготовки до іспитів. У листі, оприлюдненому на урядовому сайті повіту Хойнун у Нінся, що на південному заході Китаю, була опублікована скарга із приводу того, що учні середньої школи №21 зобов'язані перебувати у школі по 11,5 годин на день, і їм заборонено виходити на вулицю. «Ми, школярі, страшенно пригнічені!» — йдеться у листі.

Тим не менше, те, що учні бувають у школі по 10—12 годин на день, стало в Китаї нормою. Після цього школярі повертаються додому, де їм ще потрібно зробити домашнє завдання, на виконання якого потрібно ще 2—4 години. Всі вихідні знову йдуть на заняття із репетиторами, а на спілкування, прогулянки на природі чи гру на музичному інструменті залишається дуже мало часу.

Згідно з інформацією китайського Центру із контролю і профілактики захворювань, самогубство було найпоширенішою причиною смерті серед китайських підлітків та молоді у 2013 році. У багатьох західних країнах провідною причиною смертності серед людей у цій віковій категорії є випадкові травми.

Вчені в Китаї вказали на шкільну систему оцінки, що спирається виключно на стандартизовані тести і оцінки, як на суть цієї проблеми. Чен Пін'юань, професор розвитку суспільства при Нанкінському університеті, сказав у своїх роботах, що модель слід змінити докорінно: на користь більш індивідуального і різноманітного стилю тестування, який дозволить позбавитися тиску й оцінити індивідуальні здібності учня. Частиною освіти також повинні бути гуманістичне виховання та прищеплення цінностей, а не одне лише ретельне зубріння чи технічні завдання.

Як показують дослідження Чена, система, що базується на високих оцінках, також призводить до конфліктів між учителями та школярами. Вчителі лають підопічних їм учнів, і, як правило, негативно ставляться до величезних навантажень, яких вони зазнають самі.

Згідно із повідомленнями китайських ЗМІ, минулого року щонайменше 14 школярів покінчили з собою після того, як їх розкритикували чи образили вчителі.

Це відбувається тому, що низький бал школяра може негативно відбитися на вчителеві чи школі. Тих, хто не отримує гарних оцінок з основних предметів, вчителі вважають «поганими учнями», ігноруючи їх обдарованість в інших сферах. Причому вчителів не заохочують враховувати загальний розвиток школярів. Професор Чен вважає, що середовище інтенсивного навчання, конкуренції і суворого оцінювання в кінцевому рахунку негативно позначається на самому навчанні, творчому потенціалі і незалежності мислення.