В Україні реформують дитячі інтернатні заклади
Дитячі будинки України та, зокрема, Харківської області заповнені наполовину. Їх вже почали реформувати. На базі закладів створюють центри підтримання сім"ї. Головне їхнє завдання - переконати батьків не відмовлятися від дитини.
Один із вітчизняних прикладів сучасного будинку дитини - це харківський заклад на вулиці Маршала Рибалки. Переймати його досвід прибули представники інших регіонів країни. Більше з теми - далі в сюжеті.
В інтернатних закладах України з року в рік меншає вихованців. В 2008-му держава нараховувала 103 тисячі сиріт та дітей, що позбавлені батьківського піклування. Нині ж таких 90 тисяч.
Людмила Волинець, керівник Управління Уповноваженого Президента України з прав дитини
Причин этому много - тому, что уменьшается количество сирот. В том числе, и активное усыновление. Развиваются приемные семьи, детские домае семейного типа.
Дитбудинки заповнені в середньому на 50 відсотків і це штовхає чиновників до їхньої реформи. Два оновлені заклади розташовані в Київській та Дніпропетровській областях. Матері, що вагаються відмовлятися від дитини чи ні, можуть жити в такому інтернаті до 18 місяців. За цей час їх навчать доглядати за малим та переконають зберегти сім"ю. Допомогу, крім цього, надаватимуть родинам, що виховують дітей-інвалідів, та сім"ям, які зіштовхнулись із проблемою насильства.
Дар'я Касьянова, керівник програми "Сирітству - ні!"
На базе детского дома создается центр поддержки семьи, который работает на профилактику социального сиротства. Сегодня реформа в Украине удет по пути оптимизации. Это, когда из-за того, что хорошо работают соцслужбы детей забирают в семьи и остаются пустые места. Детские дома сворачивают, а детей переводят в другие. Мы против этого пути.
Ще один приклад нової роботи - Харківський будинок дитини №1. Із його особливостями прибули ознайомитися представники Донецької та Дніпропетровської областей. 18 березня тут організували міжрегіональний круглий стіл. Досягнення харківського закладу в тому, що малі, якщо вони не є сиротами, в процесі лікування невідривні від батьків.
Роман Марабян, головний лікар Харківського обласного спеціалізованого будинку дитини №1
В основном, у детей в нашем учреждении есть родители. Основная причина попадания детей к нам - это не тяжелая ситуация в семье, а тяжелая болезнь. Бальшиство родителей посещают своих детей, они бы никогда их не передали государству.
Живий приклад - Ксенія та трирічний Матвій. Місячний курс лікування вони разом проходять двічі на рік. До нього входять фізкультура, басейн, заняття з логопедом та система Монтессорі.
Ксенія, мати
У нас ДЦП, у меня не ходит ребенок еще. Здесь очень нравится, в данный период ребенок научился много делать самостоятельно. В плане физики. В умственном плане нам дали тоже много интересных заданий.
Навички з реабілітації малого, яким вчиться в будинку дитини, Ксенія застосовує до наступного курсу. Ініціатори реформування інтернатів кажуть: робити всі заклади подібними до харківського ніхто не збирається. Нині просто вивчають позитивний досвід різних регіонів.
Джерело: Вісті 24 березня 2014
Додати коментар Коментарi (0)