Українські діти назвали головних агресорів у сім’ї

Головними агресорами у сім’ї українські діти назвали своїх братів і сестер.Ппро це свідчить перше в Україні соціологічне опитування дітей, проведене у рамках проекту «Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років Незалежності».

Згідно з даними опитування, у більшості випадків дії «сімейних агресорів» мають лише вербальний прояв.

Також опитування показало, що 10–13-річні діти частіше, ніж представники інших вікових груп, потерпають від морального або фізичного насильства однокласників. Питома вага учнів, які вказували на образливе ставлення з боку шкільного оточення із дорослішанням зменшується. У сім’ї навпаки, образливе ставлення є більш актуальним для 16–17-річних дітей.

Діти зазначають, що в їхньому житті траплялися випадки, коли до них ставилися образливо, знущалися або били за останні 12 місяців: 8% потерпали від образливого ставлення однокласників/одногрупників, 6% терпіли таке ставлення від інших учнів/студентів навчального закладу та 5% - від учителів/викладачів; близько 2% дітей потрапляли в ситуації, коли над ними знущалися їх однокласники/одногрупники, інші учні (1,5%) чи вчителі (1%); вказали випадки, коли насильство мало фізичний прояв з боку однокласників/одногрупників, 1,5% опитаних, інших учнів чи вчителів - по 1%.

Аналіз даних залежно від типу населеного пункту свідчить: діти, які мешкають в селі, рідше стикаються з випадками образливого ставлення до себе або з проявами насильства, порівняно із жителями обласних центрів та інших міст. Це стосується як сімейного, так і шкільного оточення, свідчить опитування.

Довідка УНІАН. Перше в Україні соціологічне опитування дітей - в рамках проекту «Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років Незалежності» було проведено з 15 по 30 квітня 2012 року з метою визначення реального стану забезпечення прав дитини в Україні.

У ході дослідження було опитано 4083 дітей – учнів 5–11-х класів загальноосвітніх шкіл, студентів 1-го, 2-го курсів ПТНЗ та ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації (на базі 9-річної освіти), 1-го курсу ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації (на базі 11-річної освіти) та 1-го курсу ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації.

Метод отримання інформації - самозаповнення запитальника у навчальних аудиторіях, з використанням індивідуального конверта для кожного респондента. До бази даних також увійшли відповіді 107 дітей віком 16–17 років, які не навчаються та не працюють. У них брали індивідуальне інтерв’ю («віч-на-віч»).

Дослідження провів Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка на замовлення Уповноваженого Президента України з прав дитини за технічної підтримки Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.