Проблеми сну, сповільнений розвиток і заїкання – психічні розлади дітей-переселенців із Донбасу

За офіційними даними, через конфлікт на сході України регіон вимушено покинули 75 тисяч дітей. Психологи, які з ними працюють, стверджують: діти важко адаптовуються до нового оточення, у них фіксують сповільнення розвитку, а ще проблеми сну і заїкання. Відтак психологи, чий день відзначають в Україні 23 квітня, радять батькам бути більш пильними до поведінки дітей, створюючи за можливості, якнайсприятливіші умови для життя і розвитку в нових умовах.

У Києві та області працює півсотні психологів, які вже рік допомагають переселенцям із Донбасу. Спеціалісти сформували дорослі та дитячі групи й двічі на тиждень безкоштовно відвідують людей, що потребують реабілітації.

Координатор психологічної допомоги переселенцям зі сходу України Марина Бреславець наголошує: дитина, яка переживає стрес, потребує активної підтримки батьків. Однак трапляється, що самі дорослі не можуть перебороти психологічну травму та емоційні переживання, замикаються в собі й нічим не допомагають дітям. У таких ситуаціях потрібна увага та підтримка фахівців, які сприятимуть одужанню як дитини, так і батьків.

«Безумовно, ми насамперед орієнтуємося на дітей. Коли ми приїжджаємо в якесь місто, перше, що ми робимо, це збираємо дитячі групи. Батьки, на жаль, на контакт не йдуть. Є певна кількість запитів, коли люди звертатися до нас самі, але досить важливо працювати з усією родиною. Іноді, завдяки дітям ми підключаємося до роботи з батьками», – додає психолог.

«Це може відбуватися у формі лялькового театру, казки-терапії»

За словами Марини Бреславець, активісти працюють з дітьми як індивідуально, так і в групах. Це робота специфічна й зазвичай відбувається як гра, арт-терапія.

«Це може відбуватися у формі лялькового театру, казки-терапії. Залежно від ситуації, ми стикаємося з тим, що діти застигають в певних емоціях. Жива, активна дитина може, як ми кажемо, «завмерти», вона відмовляється йти в колектив, прилипає до мами. У дітей так само виникають проблеми із засипанням, можуть проявиться нічні кошмари, регресія, дитина починає вести себе так, наче їй менше років, ніж є насправді, з’являється смоктання пальця, в крайні випадках – заїкання», – сказала Бреславець.

Та не всі діти настільки важко переживають побачене. Психолог стверджує: більшість людей можуть через декілька місяців самостійно повернутися до звичайного життя без додаткової допомоги фахівця. Все залежить від того, в якому стані переселенці приїхали та як довго перебували в зоні бойових дій.

«Діти поводять себе, як діти. Ну і в Біблії сказано: поводьте себе, як діти, тобто живіть сьогоднішнім днем. Вони вже й забули, що було вчора і не хочуть знати, що буде завтра. Загалом треба брати приклад з дітей і жити сьогоднішнім днем: сонечко світить – дуже добре, хороша людина трапилась – ще краще», – розповіла волонтер Центру допомоги переселенцям Неля Ніжнік, яка працює у дитячій кімнаті на вулиці Фролівській у Києві.​

Загалом психологи дають прості рекомендації батькам дітей-переселенців – більше бувати на свіжому повітрі, читати книги, налагодити режим сну і харчування, займатися спортом, а головне – огорнути дитину любов’ю та увагою.