Як зміниться харчування українських школярів у 2021 році

Українська влада переглянула вимоги до організації харчування в закладах освіти та внесла значні корективи, які мають вступити в дію уже за кілька тижнів – з 1 січня 2021 року. Так, в МОЗ прописали новий санітарний регламент – в документі вказали, які продукти можна і потрібно використовувати при приготуванні шкільної їжі, а які категорично заборонені. До слова, на території освітнього закладу заборонять продавати снеки та газовану воду, що так полюбляють діти.

Про нові вимоги до харчування у школах та темпи реалізації ініціативи на практиці розповідаємо детальніше.

Що зміниться в шкільному харчуванні з 2021 року

Міністерство охорони здоров'я вирішило перевести українські школи на новий санітарний регламент. Заступник глави МОЗ, головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів, що зміни торкнуться безлічі речей, які не змінювалися роками. Приміром, підбір парт відповідно до зросту, наявність туалетів у будівлі школи, профогляди для працівників шкіл.

Серед іншого, у новому санітарному регламенті змінено підходи до організації харчування. У школах дозволяється організовувати кейтеринг, який повинен відповідати всім принципам та вимогам безпечності харчових продуктів на базі системи HACCP. Також вимоги документа базуються на принципах здорового харчування, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

"Регламентом встановлено вимоги до харчових продуктів та готових страв, що можуть пропонуватись дітям. Наприклад, передбачено низку обмежень за вмістом солі, цукру та жиру з урахуванням сучасних тенденцій щодо здорового харчування та рекомендацій ВООЗ", – розповів Ляшко.

Крім того, у документі визначено перелік харчових продуктів, які забороняється продавати у шкільних буфетах та шкільних автоматах. Також встановлені групи харчових продуктів, які повинні бути в щоденному шкільному раціоні учнів (злакові, овочі, фрукти та ягоди, молочні продукти), та врегульовано питання організації харчування дітей з особливими потребами.

"Тепер у разі, якщо є довідка від сімейного лікаря чи педіатра про певні дієтичні потреби дитини, власник закладу зобов’язаний організувати окреме харчування з урахуванням рекомендацій лікаря", – пояснив головний санітарний лікар.

Документ планують ввести в дію з 1 січня 2021 року.

Що прописано в новому санітарному регламенті

У документі серед іншого передбачена орієнтовна калорійність кожного з прийомів їжі, дозволені та заборонені продукти для меню, дозволений вміст цукру та солі.

Так, харчування (сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря) має містити харчові продукти таких груп: зернових продуктів або картоплі, фруктів або овочів, молока або молочних продуктів, м'яса, риби, яєць, горіхів, бобових, насіння, а також жирів.

Повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування. Разовість харчування встановлюється закладом освіти залежно від віку здобувачів освіти, типу закладу освіти та особливостей організації освітнього процесу в закладі освіти.

Калорійність сніданку має становити близько 25-30 %, обіду близько 30-35 % від добової потреби в енергії, відповідно до норм харчування, середня норма розраховується з урахуванням вимог вікової групи учнів.

Готові блюда повинні містити не більше 10 г цукрів, 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі, 10г жиру на 100 г готового продукту. Обмеження щодо цукру встановлені й щодо напоїв.

Сіль має використовуватися тільки йодована і в процесі приготування їжі. Щоденне споживання солі при п'ятиразовому харчуванні не повинно перевищувати 4 г на день для учнів 1-4 класів та 5 г на день для учнів 5-11(12) класів. Кількість солі розраховується еквівалентно кратності прийомів їжі та кількості страв на один прийом їжі, наприклад, 1 г на сніданок та 2 г на обід.

Не менше ніж один раз на тиждень має готуватися риба.

Дозволено використовувати вершкове масло, що містить не менше ніж 72 % молочного жиру, та рафіновану олію, що містить понад 50 % мононенасичених жирів і менш ніж 40 % поліненасичених жирів.

При одноразовому харчуванні повинна бути щонайменше одна порція молока або молочних продуктів, або молочної страви. В залежності від разовості харчування в закладі освіти повинно бути три різноманітні порції молока або молочних продуктів, або молочних страв на день.

Особливу цікавість викликають продукти, які заборонено продавати в шкільних буфетах та у торговельних автоматах, розміщених у закладах освіти. У документі наведений наступний перелік:

1. Кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту.
2. Вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.
3. М'ясні продукти промислового та кулінарного виробництва.
4. Рибні продукти промислового та кулінарного виробництва.
5. Продукти (в т. ч. снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів.
6. Продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (транс жирів).
7. Непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока.
8. Непастеризовані соки.
9. Рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів.
9. Газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої.
10. Кава та кавові напої.
11. Гриби.
12. Продукція домашнього виробництва.

Як просувається реформування харчування у навчальних закладах

Наступного року учнів чекатиме принципово нове меню у шкільних їдальнях. Перша леді Олена Зеленська розповіла, що процес реформування системи харчування в закладах освіти просувається швидко – фахівці почали створювати орієнтовні меню.

"Смачне. Корисне. Збалансоване. Все це – про нове меню для закладів освіти, працювати над яким уже розпочала професійна робоча група. Рада повідомити, що робота над реформуванням системи харчування у навчальних закладах триває та переходить на наступний етап – підготовка орієнтовних меню", – повідомила перша леді.

Також вона уточнила, що до створення прикладу якісного меню залучили фахівців Міністерство охорони здоров'я України, кулінара Євгена Клопотенка, представників громадських організацій, експертів у галузі харчування та дитячих лікарів – ендокринологів і дієтологів.

За словами Зеленської, група працює над створенням зразків меню з рецептами страв та технологічними картками, які відповідають оновленим вимогам і нормам харчування для дітей усіх вікових груп.

"Сезонні меню готуються на шість тижнів. Робота рухається швидкими темпами: вже готові меню сніданків та обідів. Надалі будуть розроблені меню для вечері, других сніданків і підвечірків. Це унікальний досвід для України. І я дуже рада, що в українських навчальних закладах незабаром діятимуть нові сучасні стандарти у харчуванні дітей та підлітків", – підсумувала дружина президента.

Як харчуються в школах та садочках інших країн

Зміна підходу до організації харчування у закладах освіти потребує серед іншого і вивчення іноземного досвіду.

Так, в столиці Німеччини Берліні шкільне харчування організовується коштом держави, а батьки можуть спостерігати за тим, чим годують їхніх дітей. Подивитися меню на тиждень вони можуть на сайті сервісу, там же можна вибрати один із запропонованих варіантів (страви з чимось м'ясним чи щось вегетаріанське). Але німецькі школярі все одно носять з собою ланч-бокси з дому.

У початкових класах в школах Бельгії на сніданок дітям дають супи-пюре. Проте обіди в них платні – зазвичай дають рибу, м'ясо або якусь вегетаріанську страву.

Тому багато батьків продовжують давати дитині бокс з їжею з собою. Це можуть бути бутерброди або салат, але точно не цукерки або печиво. Цікаво, що дітям до 7 класу на території школи нічого не продають, перекуси вони носять з собою.

У приватних дитячих садках Азербайджану харчування дітей схоже на те, до якого звикли українці: на сніданок дітям дають молочну кашу з грінками та чаєм, або, як варіант, якусь сирну страву. На обід в обов'язкову програму входить суп (іноді на бульйоні, іноді овочевий) і щось м'ясне з гарніром.

Натомість вечеря у садочках досить скромна: це може бути картопляне пюре, хліб і чай. Перекусів там немає взагалі.

У приватних дитячих садах Сан-Франциско (США) діти приносять ланч-бокси із собою. Проте у кожному місті діють свої правила. Натомість у державних садочках дітей годують сніданком (до уроків), ланчем на великій перерві та, за необхідності, вечерею в їдальні. Цікаво, що меню складають на місяць наперед.

В іспанських садочках і школах діти платять за їжу самі. Обіди ці буде ситні – можуть містити макарони з м'ясом, рис з овочами, а на десерт – йогурти або булочки.

Також малеча може обідати вдома і брати з собою перекус. Але тут є регламентоване правило: щодня діти приносять їжу одного типу, наприклад, понеділок – сендвіч, вівторок – йогурт, середа – крекери, четвер – фрукти тощо.

Польські діти мають у садочках найрізноманітніший раціон. Так, на сніданок у меню є кілька видів хліба з маслом, яйця, помідори, огірки, сир, какао. На обід готують супи на нежирному бульйоні, також в меню присутні спагеті з різними соусами, багато овочевих салатів, м'ясо і різні підливи. На перекус малечі дають багато різних фруктів.

Додамо, що є низка країн, де дітей не годують у навчальних закладах взагалі – Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет, Ізраїль і Канада. Там батьки збирають їжу своїм дітям з собою.