Як уберегти дітей під час обстрілів. Відповідає експертка

Влучання російського снаряда у стіну дитячого садка на Луганщині загострило питання дитячої безпеки. Як захистити дітей та що має робити держава і батьки — в ефірі "Українського радіо" розповіла членкиня правління громадської спілки "Української мережі за права дитини", виконавча директорка "Української фундації громадського здоров’я" Галина Скіпальська.

Про обстріл дитсадка у Станиці Луганській

Це був не один постріл. У нас є співробітники, які працюють на територіях, близьких до конфліктної лінії Донецької та Луганської областей. Ми знаємо, що було щонайменше 40 пострілів. Влучили не лише у дитячий садочок, а й у школу сусіднього міста.

Було чимало репортажів щодо вчорашніх обстрілів і щодо садочка в Станиці-Луганській, куди влучив снаряд. Є запитання, як відбувалася евакуація. Невідомо, чи було там бомбосховище, куди завели дітей. Швидше всього, інструктажу в цьому дитячому садочку не було. Викладачі ймовірно не знали, як дійти до цього бомбосховища: хто бере дитину за руку, куди веде, що говорить. Такі інструктажі мають бути в Донецькій та Луганській областях, і в інших регіонах.

Психологи і психотерапевти стверджують: надважливо, щоб у людини був певний план і стратегія дій у разі будь-якого лиха. Треба розуміти, що в нас спрацьовує досвід попередніх років, який можливо транслювався нашими батьками і бабусями, що про травматичне краще не говорити. Але ті люди, які мають план дій і приймають бодай невеликі кроки для своєї безпеки, за різними дослідженнями, мають рідше посттравматичний стресовий розлад.

Про безпеку дітей у разі НС

Відповідальність за те, чи проінформовані діти, чи їм надана допомога, чи потрібна евакуація — це відповідальність різних структур.

Якщо ці діти перебувають вдома, то це відповідальність батьків. Батьки самі вирішують, чи говоритимуть вони з дитиною, якщо щось трапляється.

Якщо це діти, які перебувають в освітньому закладі, то це відповідальність школи і місцевої влади. Якщо це діти в інтернатному закладі, то це відповідальність держави.

Про досвід інших країн

Що ми можемо запозичити в Ізраїлі, так це готовність завжди діяти. Потрібно постійно бути готовим. Щонайменше треба мати укриття та системи оповіщення, знати, як діяти у громадах без електрики, зв’язку та опалення. Цей план має бути розроблений місцевою громадою.

Також вчителі, керівники освітніх закладів, соціальні працівники мають знати, як надати першу медичну та психологічну допомогу дитині та дорослому. Має бути алгоритм дій. Недостатньо просто спустити це листом. Це мають бути інструктажі та тренінги.

Про облаштування бомбосховищ

Чимало світлин у мережі є зараз про захаращеність бомбосховищ, що там купа сміття і вони необлаштовані. Звертаюся до жителів громади, дивіться, де є такі сховища, в якому вони стані та бийте тривогу, бо це ваша безпека.

Як говорити з дітьми про небезпеку

Останнім часом поширювався посібник української психологині Світлани Ройз про те, як говорити з дітьми в час тривоги. Я перечитала його і можу сказати, що це чудовий посібник. Написано простою мовою, з хорошими меседжами, чітко і зрозуміло, як батьки можуть і мають говорити з дитиною. Ми всім нашим працівникам і фахівцям, які працюють на сході, надіслали цей посібник з великим проханням і самим почитати, і поширювати його. Якщо є можливість, знайдіть його у мережі. Він буде корисним усім і також для фахівців, які працюють з дітьми.

Про мобільні бригади на Донбасі

Також хочу сказати для людей, які живуть в Донецькій та Луганській областях, якщо якась ситуація стається, пам’ятайте, на Донбасі працюють мобільні бригади психосоціальної допомоги. Це команда фахівців із двох психологів та соціального працівника, які готові приїхати і надати допомогу. Вони можуть проконсультувати онлайн і в телефонному режимі. Вони підтримують людей, зв’язують із фахівцями. Це ініціатива ЮНІСЕФ. Контакти цих 14-ти бригад можна знайти, загугливши в мережі "мобільні бригади соціально-психологічної допомоги". У кожної бригади є по два-три телефони.