Як розмовляти з дітьми про сексуальне насильство?

Нещодавній скандал у британському футболі, коли кількох тренерів юнацьких команд звинуватили у сексуальному насильстві, посилив тривогу батьків про безпеку своїх дітей. Що і як казати дітям про сексуальне насильство, щоб їх не налякати?

"Батьки не мають перекладати це на плечі вчителів", - каже Джон Браун, голова програми протидії сексуальному насильству британського Національного товариства попередження жорстокого ставлення до дітей (National Society for the Prevention of Cruelty to Children, далі NSPCC).

Загроза насильства справді висока, і батькам слід розмовляти про це "простими словами" з дітьми від п'яти років і аж до дорослого віку, каже він. І додає: "Діти, які не бояться говорити про це вголос, з меншою ймовірністю стануть жертвами насильства".

"Ви можете почати таку розмову під час купання чи по дорозі додому зі школи".

"Уникайте страшних слів, але поясніть, що їхнє тіло належить тільки їм і що вони можуть заборонити будь-кому їх торкатися", - зазначає пан Браун.

Небезпечні незнайомці?

На думку Ніни Берровес, психолога і фахівця з питань сексуального насильства над дітьми, батьки надто часто тримаються за міф про "небезпечних незнайомців" і вчать дітей остерігатися тих, кого вони вперше бачать.

Та що як "зловмисник їм добре знайомий?" - питає вона.

Найчастіше насильство чинить хтось із родичів. Нерідко ця людина має хорошу репутацію та користується довірою місцевої спільноти.

Пані Берровес каже, що вчити дітей протидіяти сексуальному насильству можна приблизно так само, як батьки вчать їх правил поведінки:

Почніть зі слів: "Хочу поговорити з тобою про дещо важливе…"

Підійдіть до розмови так, ніби навчаєте дитину правил якоїсь гри, але поясніть, де можна і де не можна торкатися людей.
Поясніть відмінність між "хорошим секретом" (наприклад, таким як подарунок-сюрприз до дня народження) і "поганим секретом", який ніколи нікому не можна розповідати.

Розмова про труси

Як навчити дитину розрізняти, які органи є інтимними?

"Це все, що в тебе під трусами", - так пояснюють це британським молодшим школярам.

Фраза "те, що в тебе під трусами - твоя особиста справа" знайома багатьом батькам дітей молодшого шкільного віку. Цей месседж використовують фахівці з NSPCC у межах кампанії "Розмова про труси" (Talk Pants).

Ось п'ять правил, яким вчать дітей (в англійській мові початкові букви цих правил складаються в акронім "pants" - "труси". - Ред.):

Особисте - це те, що належить лише тобі
Пам'ятай, що твоє тіло належить лише тобі
"Ні" означає "ні"
Розповідай дорослим секрети, які тебе засмучують
Не мовчи, хтось може тобі допомогти

"Тут немає згадок про секс чи насильство, і навчання можна провести досить весело, - каже Джон Браун. - Завдяки цьому простіше говорити про речі, що лякають".

Уроки про сексуальне насильство не обов'язкові для шкіл. Хоча більшість учителів визнає важливість цієї теми, багато хто почувається недостатньо підготовленим, щоб її викладати.

NSPCC рекомендує батькам скористалися матеріалами цієї кампанії, розміщеними в інтернеті, або використати казки перед сном, щоб поговорити про цю проблему.

Наприклад, їм допоможе книжка "Шепіт" (Whisper). Головна героїня, першокласниця Джеміні, знаходить у саду монстра, але "думає, що його слід лишити у схованці, а інакше дорослі розізляться".

Як і в "Розмові про трусики", тут не згадується секс чи насильство, але розкриття секрету співзвучне із почуттями дитини, яка стала жертвою насильства.

"Я дуже хотіла створити такий ресурс, який допоміг би батькам, але не залякував дітей", - каже Мішель Денні-Браун з доброчинної спілки колишніх жертв насильства One in Four ("Кожен четвертий"), що видала цю книжку.

"Іноді у дітей виникають дивні почуття, і ця книжка говорить їхньою мовою", - каже вона.

Сексуальне насильство у цифрах

Понад 90% випадків сексуального насильства відбуваються за участі знайомого дитини, наприклад, родича чи друга сім'ї
З квітня 2014 року по квітень 2015 року британська поліція зареєструвала 47 008 сексуальних злочинів проти дітей
Цей показник на 29% вищий, ніж за рік перед тим, і найвищий за останні десять років
Понад 11% нинішніх молодих людей віком 18-24 років у дитинстві пережили контактне сексуальне насильство
Джерело: NSPCC

Як розмовляти з дорослішими дітьми

Розмови про труси чи монстрів не надто підходять дітям старшого віку, які вже більше знають про секс і можуть багато чого побачити в інтернеті.

Втім, експерти наголошують, що батьки і далі мають обговорювати з ними тему насильства.

"Про це треба говорити аж до студентських років, - каже Джон Браун. - Лише останнім часом адміністрації університетів почали говорити про те, як гостро стоять для молоді проблеми сексуальних домагань і згоди на секс".

Том Сквайр, представник кампанії "Припиніть це негайно!" (Stop it Now!) вважає, що батькам обов'язково треба пояснити дітям небезпеку від користування смартфонами та інтернетом.

"Навіть однокласник може виявитися насильником, особливо якщо схилить вашу дитину до публікації своїх фото в оголеному вигляді чи до провокаційного листування по SMS".

Можете згадати у розмові з підлітком когось із зірок, чиї "оголені" фото виклали в інтернет, пропонує пан Сквайр. Або розкажіть незручну історію зі свого дитинства їм на застереження.

"Усі ми в дитинстві робили дурниці, - каже він. - Та наголосіть: те, що потрапляє в інтернет, хтось може поширити чи зберегти на своєму пристрої".

Втім, додає він, навіть якщо діти припустяться помилок в онлайн-поведінці, важливо їх за це не соромити.
"Якщо вони розуміють, що їх покарають або засоромлять, то навряд чи захочуть розповідати дорослим про свої вчинки".