Гіперактивність: норовливий бешкетник чи дитина, яка потребує допомоги

Як зрозуміти, яка це – гіперактивна дитина? Непосидюча, занадто активна, норовлива та неуважна, невихований бешкетник, який погано поводить себе та не контролює свою поведінку; чи дитина, яка має розлад психічної сфери. Де проходить межа між психічним порушенням та надмірною дитячою активністю, як розпізнати патологію, чим допомогти дитині та чи треба лікувати?

ЩО Ж ТАКЕ – РДУГ

«Синдром дефіциту уваги і гіперактивності» (СДУГ), «розлад дефіциту уваги і гіперактивності» (РДУГ), «гіперкінетичний розлад» (ГКР) – все це варіанти визначень одного діагнозу, право встановлювати який має дитячий психіатр. Він же має і скеровувати лікувальний процес, щоб мінімізувати ризик діагностичних помилок, досягти успіху в лікуванні.

На важливості та значному розповсюдженні явища наголосила й ВООЗ, близько 7 років тому (з 2014 року) започаткувавши день поширення інформації про РДУГ (сайт, спеціально присвячений цій темі).

ЯК РОЗПІЗНАТИ РОЗЛАД

РДУГ – це варіант розладу загального розвитку, який проявляється з раннього віку, належить до найбільш поширених у дитячому та підлітковому віці, зустрічається у близько 5-10% школярів. У кілька разів частіше ця патологія зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчат.

Від 1% до 2% дітей шкільного віку мають тяжкі форми перебігу, які унеможливлюють шкільну адаптацію без терапевтичних втручань розладу. У частини пацієнтів порушення, що потребують лікування, залишаються і після досягнення повноліття.

Рівень діагностики розладу в Україні залишається недостатнім. В процесі дослідження поширеності цього захворювання у м. Київ співробітники ДУ “НДІ психіатрії МОЗ України” обстежили 646 дітей – учнів однієї з загальноосвітніх та спеціальної шкіл для дітей із проблемами шкільної адаптації без розумової відсталості.

Серед них діагноз РДУГ підтвердився у 12,2% школярів. ГКР було діагностовано у 4,1% обстежених дітей.

Повну версію матеріалу читайте в колонці Ігоря Марценковського на сайті видання "Укрінформ"