Держава пропонує дитині тюрму замість сімейного затишку

Діти без супроводу перебувають в закритих міліцейських закладах - про цю кричущу проблему наголосила Коаліція «Права дитини в Україні» під час прес-конференції, яка відбулась 31 травня 2013 року*.

Зокрема, діти віком від 3 до 18 років з країн СНД (України, Російської Федерації, Молдови, тощо) утримуються в міліцейських установах всупереч міжнародним стандартам, які говорять, що «діти без супроводу або розлучені діти не мають утримуватись під вартою», а також наголошують, що діти без супроводу є розлученими з родиною, у зв’язку з цим ставлення до них має бути як до групи дітей, яка потребує особливого захисту, зокрема сімейних форм опіки (Загальні примітки № 6 до Конвенції ООН про права дитини).

«1 червня - це свято прав дитини. І потрібно пам’ятати, що одне з важливих прав - це право дитини на виховання у сім'ї. В цей день закликаю кожного з нас - державних службовців, представників неурядових та міжнародних організацій, бізнесменів, громадських активістів та небайдужих громадян - згадати про тих дітей, які сьогодні не у родині та зробити все можливе, щоб вони були щасливими та захищеними у сімейному середовищі тепла та любові», зазначає Василина Дибайло, директор Представництва «Кожній дитині».

Разом з тим, відповідно до Кишинівської угоди**, яку Україна ратифікувала у 2005 році, діти без супроводу з країн СНД були прирівняні до дітей, які скоїли правопорушення, оскільки мають утримуватись у приймальниках-розподільниках для дітей, які створенні для дітей у конфлікті з законом.

«Приймальники-розподільники для дітей в Україні та в Росії є закритими для суспільства і в них діють жорсткі режимні правила. Діти, які там знаходяться, з друзями та родичами спілкуються за дозволом та у присутності персоналу, не дозволяється мати мобільні телефони. Як наслідок, діти втрачають зв’язки із зовнішнім світом, не можуть оскаржити своє перебування і позбавлені можливості захистити свої прав», зазначає Марія Алєксєєнко, голова Жіночого консорціуму України, яка бере участь у проведенні моніторингу дотримання прав дитини в приймальниках-розподільниках для дітей, що здійснює Коаліція.

І додає, «Під час моніторингу ми познайомились з 17-річною дівчиною Ганною з Херсонської області, яка є громадянкою Російської Федерації. Її історія добре ілюструє, що порушення прав дитини відбуваються на кожному етапі так званої допомоги. Від першого контакту, коли міліція та соціальні служби прийшли до Ганни до дому на другий день після смерті мами і надали «15 хвилин на збори» і до сьогоднішнього дня, бо Ганна досі перебуває в закритих закладах, вже два місяця в Російській Федерації, де правила мабуть ще жорсткіші ніж у нас, бо соціальні педагоги забороняють дівчині контактувати з будь-якими громадськими організаціями. Із-за цього ми та наші партнери не можемо допомогти Ганні відновити її права, надати юридичну консультацію, тощо.»

Наша держава також не готова до захисту прав дитини з інших країн, зокрема з тих, які змушують дітей їхати в пошуках кращої долі.

«Діти-біженці, здебільшого хлопчики від 14 до 17 років, приїжджають з різних причин. Ці діти вже на території своєї батьківщини зазнали загрози для свого життя або свободи, внаслідок чого вони перенесли психологічні та емоційні травми. Більшість з таких дітей прибувають в Україну з таких країн як Афганістан, Сомалі, та інших країн Африки. Такі діти не можуть бути розміщені в приймальники-розподільники, бо до зазначених установ можуть потрапити тільки діти з країн, які підписали Кишинівську Угоду***. Нажаль, необхідно зауважити, що ситуація в країнах світу, в тому числі і в тих країнах, які підписали Кишинівську Угоду, може змінюватись і в негативний бік. Таким чином, ці країни також можуть стати «постачальниками» біженців (як це вже було, наприклад, з такими країнами – Узбекистан, Чеченська республіка РФ). Звичайно, діти, які вже зазнали загрози своєму життю та свободі, не можуть бути розміщені в таких установах.» - зазначає Катерина Будіянська, юрист у справах дітей, Представництва в Україні міжнародної неурядової неприбуткової організації «ХАЙЕС Інкорпорейтед»

Діти-біженці, які прибувають на територію України, стикаються з великою кількістю питань та проблем. Для України таке питання є досить новим. Так відлік роботи з дітьми без супроводу, які прибули до України в пошуках притулку з інших країн розпочався приблизно років 5 назад.

«Незважаючи на те, що робота з цими дітьми була передбачена законодавством України про біженців, держава виявилась неготовою для надання повноцінної допомоги такій уразливій категорії. Як вже зазначалось, діти-біженці – це, перш за все, діти, а тому в них є такі самі потреби, як у звичайних хлопчиків та дівчаток, які постійно проживають в Україні. Так само як громадянам України, таким дітям потрібно отримувати медичну допомогу, освіту, професійні навички потрібно розвиватись. Але такі діти потребують ще задоволення таких потреб як дах над головою, речі першої необхідності, їжа, місце для відпочинку, психологічна допомога. Нажаль, зараз Україна не в змозі самостійно надати цим дітям все те, що їм необхідно.» - зазначає Наталія Гуржій, керівник Благодійного фонду «Рокада».

Учасники прес-конференції від імені Коаліції «Права дитини в Україні»** звернули увагу до дуже вразливого становища дітей без супроводу і розлученних, до проблем, з якими стикається Україна, і наголосили про потребу захисту прав цих дітей, про врахування їх інтересів. І першим кроком має стати перегляд Кишинівської угоди. Тому учасники прес-конференції оголосили своє звернення до уряду України з вимогою втрутитися у ситуацію і забезпечити інші форми опіки для дітей з країн СНД.

Присутній на заході начальник Департаменту кримінальної міліції у справа дітей Міністерства внутрішніх справ України Олексій Лазаренко загалом підтримуючи ідею перегляду механізму допомоги дітям без супроводу зауважив, що це питання комплексне. Його вирішення потребує залучення партнерів на рівні країн учасниць Угоди – зміни лише в Україні не нададуть бажаного результату і не гарантуватимуть відповідне ставлення до дітей з українським громадянством в країнах, що підписали Угоду.

Контакти:
Світлана Тарабанова
Прес-секретар
Коаліція «Права дитини в Україні»
+38 050 623 58 46
crc.ngo.ukraine@gmail.com
_________________________
* Коаліція «Права дитини в Україні» - об’єднує 12 організацій:
1. Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України»
2. Всеукраїнська Фундація «Захист Прав Дітей»
3. Міська молодіжна громадська організація “М’АРТ” (Молодіжна АльтеРнаТива)
м. Чернігова
4. Харківський інститут соціальних досліджень
5. Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива»
6. Правозахисний центр «Поступ»(м. Луганськ)
7. Дитяча екологічна громадська організація «Флора» (м. Кіровоград)
8. Асоціація молодих професіоналів «Клас» (м. Харків)
9. Партнерство «Кожній дитині»
10. Благодійний фонд «Рокада»
11. Представництво ХІАС в Україні
12. Сумська обласна молодіжна «Ґендерна агенція консультацій та інформації»

** Угода про співробітництво держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав з питань повернення неповнолітніх у держави їх постійного проживання від 07.10.2002, скорочена назва Кишинівська угода. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_614

*** Угоду підписали: Азербайджан, Вірменія, Білорусія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Росія, Таджикистан, Узбекистан, Україна

Прес-конференція відбулась за підтримки Міжнародної організація «Save the Children» (Спасімо дітей).