Хто відповідає за сексуальне виховання дітей

«Дістали вже малолітки зі своїми прямолінійними пропозиціями! – обурюється подруга, зайшовши на сторінку у соцмережі і побачивши серед потенційних френдів хлопця ніжного віку. – Запитуєш такого прохача в друзі про мету знайомства, а він відразу відписує – секс. Спершу смішили ці діти, тепер дратують. Зрозуміло, що їм нема куди подіти сексуальну енергію. Але ж навіщо до людей чіплятися?».

Психологи кажуть, що для підлітків підвищений сексуальний потяг – майже норма, його відчуває більшість юнаків від 12 до 19 років. Головне для батьків і педагогів – не залишити цей період без уваги, спрямувати активність дитини на щось корисне.

– Підлітковий вік дуже складний і тривалий – починається з 9–10 років і завершується у 20–24. На 12–15 років припадає власне статеве дозрівання, а на 16–24 роки – становлення сексуальності, – пояснює Оксана Кицун, практичний психолог із Луцька.

– Майже кожен хлопчик проходить фазу тимчасової вікової гіперсексуальності. Треба привчати дитину скеровувати невитрачену чуттєву енергію в інше русло. З дівчатками ситуація трохи інша, у них підвищена сексуальність виражається мало, що, ймовірно, пов’язано з традиціями виховання. У школярок дорослішання більше виявляється не в емоціях, а в фізіологічних і гормональних змінах.

Психолог радить у цей період особливо контролювати режим дня підлітка, підвищити розумові та фізичні навантаження, знайти нові інтереси, захоплення. Дуже рідко гіперсексуальність підлітків потребує медикаментозної корекції. Ліки призначають тільки у випадках, коли потрібно відрегулювати гормональний фон та усунути супутні симптоми (себорею, акне, нервозність). Хлопці без сексуального досвіду стають дратівливими, розсіяними, агресивними. Водночас почуваються вразливими і не знають, у кого запитати поради. Говорити з батьками на інтимні теми соромляться.

– Першу інформацію про взаємини між статями і фізіологічні особливості статевого дозрівання старші школярі рідко отримують від батьків, педагогів і лікарів, – зауважує Оксана Кицун. – Переважно підлітки дізнаються «про це» від випадкових знайомих чи з порнороликів. В інтернеті дітям відкрився практично неконтрольований доступ не лише до будь-якої навчальної чи пізнавальної інформації, а також до порнографії. Переглядаючи відео еротичного змісту, підліток трохи знімає сексуальну напругу.

Коли такі перегляди стають звичкою, то молодий чоловік перестає розуміти, що є відповідальність, повага, любов, взаєморозуміння між двома людьми. У майбутньому це дуже ускладнює стосунки з дівчатами, не дозволяє створити нормальну сім’ю. Більшість батьків не можуть постійно стежити, чим зайнята їхня дитина поза уроками й секціями. Однак можуть поставити заборону на домашньому комп’ютері на відвідування порносайтів, аби уберегти підлітка від спокуси.

Спеціалісти кажуть, що віртуальний секс не дає стимулу до саморозвитку, а навпаки – сприяє замиканню підлітка у власних комплексах. Про статеве виховання насамперед мають дбати батьки. Їм варто уникати крайнощів у розмовах про секс, коли дорослі засипають дитину натуралістичними фактами, але замовчують про почуття.

Пояснення мають бути зрозумілими, без іносказань і прикладів із життя тварин чи рослин. Слід розповідати про профілактику ранньої статевої слабкості, що виникає внаслідок раннього початку статевого життя, про попередження венеричних захворювань.

Сексуальна освіта має починатися якомога раніше. Її основна мета – навчити молодих людей бути відповідальними за свою сексуальну поведінку. У школах є уроки статевого виховання, кожен класний керівник розповідає учням про особливості дорослішання, торгівлю людьми, попередження передчасних інтимних стосунків і їхніх наслідків.

– На сайти знайомств заходять діти, які не мають реального спілкування з друзями. Їм хочеться поговорити, відчути підтримку, – продовжує практичний психолог. – Якщо нема куди скерувати сексуальну енергію, хлопцям варто йти в спорт – на бойові мистецтва, важку атлетику. У тренажерному залі з’являться зовсім інші інтереси, не вистачатиме часу на дурниці. Юнака треба навантажити трохи сильніше, ніж хлопчика. Поговорити про його майбутнє, про вибір професії, про потребу розвивати тіло.

За словами Оксани Кицун, сучасні діти швидко змінюються, по-іншому реагують на ситуації, ніж підростаюче покоління кілька років тому.

– Ще три роки тому діти мало цікавились політикою. А зараз вони обізнані з курсом долара, цінами на бензин і продукти, обговорюють те, як далі виживати батькам, – відмічає психолог. – Стали дорослішати ще раніше, оскільки побільшало соціальних проблем, які не оминають дітей. Підлітки в таких обставинах вимушені мислити по-дорослому, тож і беруться наслідувати поведінку дорослих, зокрема в стосунках з протилежною статтю.

Юлія КОВАЧ