Чому жінки більш жорстокі, ніж чоловіки?

Існує думка, що чоловік-доктор добріший, ніж жінка. У тому сенсі, що при виконанні своєї роботи чоловік намагається заподіяти менше болю пацієнту, ніж його колега жіночої статі

Іншими словами, жінки більш жорстокі, ніж чоловіки. Ясно, що в будь якій закономірності є винятки, але в цілому подібне твердження часто відповідає істині. Чому так виходить?

Взагалі відповідь на це питання є поки нерозв'язною загадкою для психологів, соціологів і криміналістів. Криміналістів - тому що більше половини розшукуваних Інтерполом кілерів - дами. Це з урахуванням того, що мова йде про зовсім нежіночої професії. Жінки найчастіше фігурують і як виконавиці жорстоких терактів - зразок вибухів у вагонах метро.

Цікавий варіант відповіді на це питання запропонував скандинавський соціопсихолог Інгвар Каусмансон у своїй книзі «Жорстокість відмови». У ній він розглядає психологію людини, яка внаслідок якихось об'єктивних обставин змушена в чомусь відмовляти іншим. До таких належать різного роду правоохоронці, чиновники, які видають візи або інші дозвільні документи. З одного боку - закон понад усе. А з іншого - це ж жорстоко - відмовляти людині, якщо того треба. Тобто ці люди, які внаслідок об'єктивних обставин, в які вони поставлені, змушені регулярно заподіювати іншим біль.

Серед низки питань, що стосуються цієї теми, Каусмансон зупиняється і на причини жорстокості жінок. Для пошуку витоків він запрошує повернутися в підлітковий вік. Саме тоді дитина починає виходити з сім'ї і намагатися визначити своє місце в суспільстві. Причому хлопчики 13-15 років і дівчатка цього віку знаходяться в нерівному положенні. Зокрема, в питаннях кохання. Хлопчики пропонують дівчаткам зустрічатися, а дівчатка... Вони ж не можуть дружити відразу з усіма хлопчиками, які хочуть зустрічатися з ними. Так влаштований світ. Тому вони змушені відмовляти. А відмова - це образа. Хлопчик до неї прийшов з найкращими намірами. А вона йому - від воріт поворіт. І він іде розчарований в собі і в світі. А у дівчинки формується розуміння того, що іноді треба для самозбереження робити іншому боляче. Тобто в деяких випадках можна бути безжальною. Так виникає навик.

Цікаво ще й те, що жінки і самі не дуже люблять, коли їх жаліють. У розумінні жінки, жалість по відношенню до рівного - це зайве почуття, яке можна легко замінити або любов'ю, або логікою. А жінки хочуть, щоб їх любили або, на крайній випадок, розуміли. Тому жалість принижує їх. Для прекрасних дам жалість - це як би антилюбов.