Інтерв`ю з активістками партизанського руху жінок на ТОТ Зла Мавка

З початку повномасштабного вторгнення та окупації частини українських земель російським агресором у 2022 році, на ТОТ діють українські партизани. Серед багатьох груп – підпільний рух жінок та дівчат «Зла Мавка». Він був започаткований у Мелітополі, але на сьогодні жіноча партизанська мережа об`єднує багатьох жінок та дівчат з різних окупованих земель, в т.ч. і з Криму.

Дівчата позиціонують себе як «ненасильницький спротив» і головне – більшість з них не знайомі одна з одною. Це дозволяє убезпечити учасниць від ворожих спецслужб.

На сьогодні Зла Мавка має у своєму багажі цілу низку протестних акцій. Окрім знищення ворожої символіки та пропаганди, дівчата випускають самвидавівську газету із головними новинами з України. Також збирають і публікують «Щоденники мавок» - розповіді жінок та дівчат про їхнє життя в окупації. Фактично вони в реальному часі власними руками пишуть історію. Великий відгук отримала операція дівчат із поширення на ТОТ підроблених окупантських грошей, які фактично є патріотичними українськими листівками.

Усі ми переживаємо жахи війни по-різному. Наприклад зараз багато жінок у вільній Україні та за кордоном скаржаться на негативні почуття. Втома, депресія, зневіра. Переселенки, як розповідають психологи, переживають своєрідну «зупинку життя», коли ні за що не беруться, а чекають, коли зможуть повернутися додому.

Але ми з вами поняття не маємо, що значить жити в окупації. І не просто жити, а БОРОТИСЯ! Жіночий консорціум звернувся до Мавок з проханням про коротке інтерв`ю і дівчата погодились. Пропонуємо їхні відповіді без жодних правок і купюр.

Що значить жити в окупації?

Жити в окупації – це життя в постійному страху та невизначеності. Це подорож на машині часу в далеке минуле. Це постійний ризик, відсутність можливості будувати плани на життя. І це день сурка.

Що для жінки найважче в окупації?

Для всіх по-різному, але страх за своє життя і життя близьких, мабуть, найважче…

Як Мавки долають негативні емоції?

Є декілька варіантів) перший - це почути гарні новини з фронту чи з вільної частини України. Другий варіант - спалити якесь російське лайно, теж дуже ефективно підіймає настрій)

Чи бачите вплив вашої роботи на людей в окупації, якщо так, то який?

Це про підтримку одна одної. У жінок є куди безпечно написати однодумцям, просто поговорити, отримати підтримку. Також, коли навіть руки опускаються, ти їдеш по вулиці, завішаною рос пропагандою і триколорами і тут бачиш десь, наприклад, намальований український прапор чи листівку- і одразу розумієш - боротьба триває, ти не одна.

Чи є у вашому оточені жінки-колаборантки, якщо так, то як ви з ними спілкуєтесь?

Звісно є, тошнота трохи підступає, але вони навіть не здогадуються, як корисні бувають іноді)))

Що можете сказати про «промивку мізків» в окупації дітей і підлітків? Як діти реагують? А батьки?

Це, мабуть, одна із найжахливіших речей. Це гидко і страшно… але як показує практика, дуже багато залежить від самих батьків, якщо вони виховують нормально, пояснюють, то дітей важко обманути, як би росіяни не намагались. Але звісно, є і виключення, і це дуже боляче.

Як ви бачите життя після звільнення? Це не про свято, яке, звичайно буде, а буденне життя.

Чесно? Не знаю…. Реально, звикаєш не думати про майбутнє. Думаю, це буде шок і можливо ступор спочатку, але все обов’язково налагодиться і повернеться до нормальності…так повинно бути.

Щоб ви хотіли сказати жінкам у вільній Україні і тим, кого порозкидало по всьому світу?

Тримайте стрій. Тільки в єдності наша сила. Допомагайте хлопцям із ЗСУ. Розказуйте світу про окупацію, світ повинен розуміти що це, що тут коїться, що це не просто зміна влади, і що люди, котрі по якимось причинам залишись тут - чекають на Україну і не скорилися.

P.S. Команда Жіночого консорціуму України щиро дякує Мавкам за інтерв`ю, за відвагу, оптимізм і надію, що ви несете українцям в окупації!

Підписуйтесь на канал Зла Мавка у ТГ, пишіть дівчатам коментарі підтримки та хороші новини з України.

Тримаємо стрій! Разом до перемоги!